Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Бажаєте зробити мені приємно?
(ﾉ◕ヮ◕)ﾉ*:･ﾟ✧ Прогуляйтесь по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Також у мене є Patreon. （〜^∇^)〜
Звільнити цю відьму. Розділ 29
Розділ 30. З туману
Ворог заблокував два удари Браяна до того, як меч вибили з рук.
Вони не члени міського патруля, а група бандитів. Браян сердито подумав, що ще, крім шантажу та вимагання, ці поганці зробили? Вони з Сірком ретельно виконували завдання, які давав лорд, та в підсумку саме їм випала доля стали чужинцями в команді.
Але… сталося так, що саме ця група негідників заради теплого місця у фортеці Лонгсонг, не турбується про те, що станеться з містечком, і скористалася огидним методом, щоб убити Сірка.
Непростимо!
Він націлився мечем у шию переляканого противника…
У цю мить поряд з ціллю з’явилась тінь – вона блискавкою метнулась до серця Браяна. Це був прихований удар, тож, коли він його помітив, було вже пізно блокувати.
Поспіхом відсахнувшись, чоловік завалився на землю та одночасно з цим відчув біль у грудях.
Двічі перекотившись, Браян підвівся і негайно зайняв оборону позицію. Ця атака лише пробила одяг та зачепила шкіру, тому не завдала йому великої шкоди. Але головне те, хто напав! Він пам’ятав, що у міському патрулі не було людей з такими навичками.
– А? Ти справді цього уникнув. – Чоловік одштовхнув товариша по команді, який втратив зброю, та вийшов уперед.
При світлі вогню Браян виявив, що він цю людину зовсім не знав, чоловік не був високим, руки в нього довгі, вони звисали аж до колін. Обличчя незнайоме, Браян міг поклястися, що раніше ніколи його не бачив.
– Ти не з патруля… Хто ти такий?
Хоча він мало спілкувався з п’ятіркою по сусідству, але міг їх впізнати. Тож, очевидно, цей хлопець замінив одного з них і пішов із групою до замку. Не дивно, що він не помітив цього серед ночі. Проте, оскільки інші не здавались здивованими цим, є лише одне пояснення, цього парубка спеціально влаштував Лютий Шрам.
– Ти вже знаєш відповідь, то навіщо питаєш мене? – він байдуже посміхнувся. – У будь-якому разі ти скоро помреш.
– Чорт, він мені нашкодив! – незадоволено сказав Лютий Шрам. – Гадюко, швидко відрубай йому руки та ноги, я повільно випущу його кров!
– На жаль, містере Гілл, я повинен оддати пріоритет виконанню завдання, яке дав лорд.
Без найменшої зупинки хлопець, якого назвали Гадюкою, атакував. Його рухи були швидкими та хитрими, плюс довгі руки – все це змусило Браяна вести запеклу боротьбу. Він відступав знову і знову, без можливості дати відсіч.
Яке недбальство! Браян відчув тривогу. Вони так довго билися тут, тож охоронці нагорі вже мали це помітити, так?
Спочатку він мав намір особисто помститися за Сірка, але зараз йому залишалося тільки сподіватися прожити трохи довше, чекаючи, коли лицарі-охоронці Його Королівської Високості прийдуть і придушать цих лиходіїв.
– Ти, здається, чогось очікуєш. – Гадюка несподівано припинив атакувати. – Гадаю, ждеш, коли лицарі принца прийдуть тебе рятувати? На жаль, цей кам’яний замок побудований інакше, ніж звичайні шинки та борделі. Ті дерев’яні будівлі скриплять від кожного кроку. Проте якщо зачинити тут двері, навіть якщо ти зірвеш горло від крику, люди зверху нічого не почують.
Коли Браян почув ці слова, то на якусь мить зупинився, саме на цю можливість чекав Гадюка. Він повів меч униз, притискаючи зброю супротивника й обмежуючи його рухи, затим підняв іншу руку і запустив спусковий механізм арбалета, прихованого в рукаві.
З-під манжети вистрілив болт довжиною з палець, Браян тільки почув гудіння механізму, а арбалетний болт уже поцілив у легені.
Нестерпний біль несподівано вибухнув у грудях. Браян кинув меч у Гадюку, затим повернувся і побіг. Але кров, що витікала з легенів, швидко просочилась у трахею, ускладнюючи дихання. Він не зміг далеко відбігти, спіткнувся через поріг і похитуючись опустився на землю.
Гадюка поквапився наздогнати Браяна, щоб швидко покінчити з цією справою, але його зупинив Лютий Шрам.
– Дай мені це зробити, – прошипів чоловік крізь стиснуті зуби, – я хочу його вбити! Він мене порізав!
Щось холодне промайнуло на лиці Гадюки, але він все-таки відійшов у бік:
– Зроби це швидко, не забувай у нас є інші справи.
Лютий Шрам схопив Браяна за волосся і загарчав:
– Повір мені, ти помреш дуже болісно.
Браян хотів плюнути кров’ю в обличчя Лютого Шраму, але сила витікала з його тіла, як вода з дірявої бочки. Він усвідомлював, що проживе недовго. У його голові сплив жаль, наприклад, про дружину, яку Браян ще не зустрів, або нереалізована мрія стати лицарем. Проте найгірше, що… не вдалося помститися за Сірка.
Заждіть, що це?
Він кліпнув очима, на кришці коробки сиділа жінка, хоча при слабкому світлі він не міг чітко бачити її зовнішність, але вишукана постать виразно вказувала на те, що це жінка.
Чорт, це ілюзія… Коли він завалився у цю кімнату, то нікого не побачив усередині. Можливо, бог на небі почув його нарікання та навмисне створив цю ілюзію, щоб утішити?
– Гей, ви так жваво дієте на чужій території та навіть плануєте когось убити на моїх очах. Боюся, так не годиться, еге ж?
Браян відчув, як смикнулась рука Лютого Шрама, і його волосся різко відпустили. Нападники дістали зброю та одночасно з цим кілька людей крикнули:
– Хто ти!?
Їхня реакція… почекайте, свідомість Браяна туманилась, хіба це не ілюзія, яку бачить тільки він?
– Авжеж, я тутешня, – жінка зіскочила з коробки, нахилилася і обтрусила пил з одягу. При тьмяному світлі Браян зміг побачити дивний візерунок, вишитий на плащі: три трикутники стояли поряд, а між ними, в центрі, величезне око. Контури очей виблискували золотом від світла.
– А ви хто? Пробрались, як щури, крізь каналізацію. – Її голос був чистим і милим, але не містив жодних емоцій. Це ненормально… жодна людина не повинна бути такою спокійною, коли бачить місце вбивства.
Гадюка теж це помітив. Він виглядав напруженим, коли повільно повернувся обличчям до нового суперника, і різко атакував.
Жінка навіть не глянула на нього, недбало махнувши рукою, Гадюка не помітив її зброї, лише відчув, як по його тілу пройшовся холодний вітер.
Лютий Шрам скрикнув, широко розплющивши очі, Гадюка смикнувся назад, місце, де раніше була рука, виявилось порожнім.
Його рука разом з мечем упали на землю.
Страх стиснув горло Лютого Шрама. Інші не могли знати, але йому відомі деталі про Гадюку. Злий, хитрий і дуже небезпечний – це те, що сказав про нього граф. Не можна недооцінювати людей, завербованих графом, Гадюка сильний, навіть Браяну було б важко витримати його атаки більше за чверть години. Але зараз його випадково вдарила жінка, і відсікла йому руку.
– Не стійте на місці! Ідіть і вбийте її! – закричав Гадюка, затискаючи рану.
Зір Браяна почав розмиватись через велику втрату крові. Він міг лише чути хаотичні кроки, звуки зіткнення зброї та… приглушений звук, з якими падали людські тіла на землю. Зрештою, що сталося? Він моргнув і поглянув перед собою…
Те, що Браян побачив, складно було зрозуміти.
Жінка була схожою на примару, вона ходила між людей, іноді зникаючи. Кожна її атака скерована у життєво важливі точки ворога. Це не стільки бійка, скільки танець. Він ніколи не бачив, щоб хтось володів зброєю з таким відчуттям ритму, а лезо летіло зверху-вниз, малюючи неймовірну траєкторію. В порівняні, люди навколо неї були схожими на незграбних клоунів. Вони намагалися дати відсіч, але марно падали. Врешті-решт, залишилась стояти тільки вона, горда і незалежна.
Це було останнє, що побачив Браян до того як втратив свідомість.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської (взято тут і тут), а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. У Фейсбуці реагую трохи швидше.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.