Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Kiltavik ワィタリ, Andrii, vch_m, Shvaigzam, Misha, Vitaliy, Y. Tymoshenko, Drakula, db4tz, vilgerforc.
Звільнити цю відьму. Розділ 305.
Розділ 306. У саду
Сувій стояла позаду Його Високості Роланда, тихо спостерігаючи за тим, як він пише рукопис. Промені осіннього сонця лилися крізь вікно за їхніми спинами, тож відьмі здавалося, що все її тіло окутано теплом.
– Ох, крім втрати й отримання електронів, що там ще… Терміново потрібна відповідь, чекаю онлайн, – час від часу принц писав кілька рядків на папері, а потім тримався за чоло, промовляючи якісь незрозумілі дурниці.
Спочатку Сувій трохи хвилювалася за його фізичний стан, але пізніше вона зрозуміла, що це нормальна ситуація для Його Високості, коли він згадував «знання».
Сьогодні симптоми були гіршими, ніж будь-коли.
«Шкода, що я нічим не можу допомогти…» – Сувій зітхнула. Серед відьом єдиною, хто могла допомогти у цьому плану, була Анна. Сувій запам’ятала всі сторінки, які Його Високість записав раніше, але вона всього лише запам’ятала, не більше. Попередні знання про математику чи природничі науки були дуже глибокими, тому вже лише від читання у людей могло паморочитися у голові. Не дивно, що принц зараз перебував у такій складній ситуації.
– Як щодо того, щоб зупинитися сьогодні на цьому? – не стрималася і запитала Сувій.
Роланд відклав перо, ніби здаючись, відкинувся на спинку крісла і глибоко вдихнув.
– Я справді заздрю твоїй чудовій пам’яті. Якби в мене була така здібність, то я б не турбувався про іспити. Мене б прийняли до престижного навчального закладу і я б піднявся на вершину своєї кар’єри.
Вона автоматично проігнорувала дурниці у останній частині його слів:
– Вам теж доводилося складати подібні іспити в палаці?
– О так, як інакше визначити, який принц кращий? – пробурмотів він.
– Насправді це не завжди добре пам’ятати все, – з усмішкою сказала Сувій. – Наприклад, неприємні знайомства, сумні та погані речі, було б набагато приємніше про них забути.
Коли вона жила в окрузі Морський Бриз, то пережила незчисленну кількість принижень і побоїв через те, що вона була бідною. І до сьогодні Сувій чітко пам’ятає, кожне місце, куди її ударили, спотворені від злості обличчя нападників, власний гнів і біль, які вона відчувала від кожного удару рукою або ногою. Лише коли її прихистив старий капітан з пошкодженою ногою, життя Сувій трохи покращилося. Насправді у нетрях щодня хтось гине через пограбування або побої, до того ж цих смертей не менше, ніж від холоду і голоду.
Довгий час вона сильно ненавиділа себе через те, що всі страждання залишалися яскравими в її пам’яті. Оскільки Сувій так чітко пам’ятала всі сцени знущань, нестерпне минуле приходило до неї щоразу, коли їй снилися кошмари. Пізніше, коли вона досягнула повноліття, то пробудила додаткову здібність «Ілюзорну книгу» і тоді Сувій зрозуміла, що її пам’ять, яка значно перевершує можливості пам’яті звичайних людей, була такою через те, що вона відьма.
Роланд, мабуть, здогадався про те, що вона думала, він вибачливо усміхнувся:
– Твоя правда.
Сувій раптом відчула, як теплий потік огорнув серце.
Мало кого хвилює те, про що думає відьма. Що вже говорити про людину, яка є видатним членом королівської родини.
– Все добре, це вже давно в минулому, Ваша Високосте.
Роланд Вімблдон повністю відрізнявся від інших дворян, яких вона зустрічала… ні, мабуть, правильніше буде сказати, що він відрізнявся від усіх людей, яких вона зустрічала. Він володів неймовірними знаннями, але цілими днями думав про те, як передати їх іншим. У нього є дворянський статус, але він не відкидав людей нижчого рангу. Він популярний і може діяти свавільно, але він не робить все, що йому заманеться, натомість він турбується про почуття інших.
У віддаленому і злиденному містечку за один рік відбулися карколомні зміни. Відьми нарешті отримали жадані мир і свободу, які подарував їм принц Роланд. Якби вона не пережила це особисто, то ніколи б не повірила, що на світі є такий володар.
Нині Сувій виявила, що її думки теж зазнали змін. Раніше вона не погоджувалася з тим, щоб принц одружився з відьмою, але тепер вона відчувала, що незалежно від того, з ким одружиться Його Високість, коли він посяде трон Сірого Замку, то не піддасться спокусам влади і грошей, як корумповані дворяни, він допомагатиме своїм людям.
Вона нечітко відчувала, що ця сила буде потужнішою за будь-яку попередню силу.
– А-а, хай буде так, – раптом сказав Роланд і потер голову, – це остання сторінка.
– Хочете продовжити завтра?
– Ні, просто дамо йому це так. Додати до цих записів підручник з фізики і цього вистачить на деякий час для вивчення, – принц дістав новий аркуш паперу і швидко написав кілька слів. – Зрештою це копія «стародавньої книги», тож це нормально, якщо більша частина відсутня, чи не так?
Сувій взяла папір і побачила на ньому написану назву книги – «Просунута хімія. Фрагменти».
……
Завершивши роботу з запам’ятовування інформації, вона вийшла з кабінету і збиралася повернутися до ратуші, коли її увагу привернув чудовий краєвид заднього саду.
Після завершення розширення території замку заднє подвір’я майже досягнуло розмірів центрального міського майдану. Менш ніж за тиждень воно було заповнене усілякими рослинами. Жодних сумнівів, що це шедевр Листочка.
Сувій йшла по проходу, утвореному двома рядами оливкових дерев. Крок за кроком вона занурювалася углиб саду. Проминувши густі зарослі цукрової тростини, вона побачила Листочка, яка сиділа на березі невеликого ставка і відпочивала.
Сьогодні вона не заплела волосся у звичні коси, натомість вона перекинула довгі зелені пасма через одне плече. Її білі ноги м’яко плюскали водою, в руках Листочок тримала зерна пшениці, які час від часу кидала рибкам, що плавали у ставку. Іноді рибки підпливали до її ніг і легенько торкалися пальців, від чого вона сміялася.
– Твої ноги повністю вилікувані? – Сувій сіла поряд з нею.
– О, учителько Сувій, – Листочок кліпнула очима, а потім кивнула і усміхнулася. – Так, пані Нана відновила їх до первісного стану, тож мені тепер не доведеться мучитися від болю в пальцях ніг узимку.
– Чи всі рослини у цьому саду змінені?
– Так, – радісно сказала Листочок і почала показувати на рослини, – там росте виноград, а тут фруктові дерева і сільськогосподарські культури. Я також попросила Його Високість, щоб мені привезли партію компосту, аби використати і перевірити ефект поглинання. Крім того, на фруктових деревах також є десятки пташиних гнізд, а посланці, яких натренувала Мед, сплять на верхівках дерев.
Сувій з любов’ю погладила її довге волосся:
– Я думала, що ти будеш першою відьмою з Союзу Співпраці, яка еволюціонує. Зрештою, коли ти була у Непрохідних горах, то твоя здібність нічим не поступалася здібності Хакали.
– Його Високість сказав, що еволюція відбувається, коли ти розумієш власну здібність. Рослинні клітини справді неймовірні, проте я давно відчувала, що корінь у всього один. Розумієш, пучок трави може змінитися і перетворитися на гнучкі ліани, але якби вони були різними, то хіба щось подібне було б можливим?
Сувій відкрила рота, не знаючи, втішати Листочка чи погоджуватися з її словами. Зрештою їй нічого було сказати, крім:
– Навіть якщо твоя здібність не буде розвиватися, ти все одно багато чого можеш зробити для Його Високості.
– Я відчуваю, що вже недалеко, – Листочок похитала головою, її очі були наповнені яскравим світлом. – Тварини – живі, рослини – живі, і навіть те, з чого вони складаються, – живе… Птахам потрібні дерева, щоб звивати гнізда, а пташиний послід живить дерева. Ліс може задовольнити потреби всіх, і водночас він буде розростатися, задовольняючи свої потреби від всього живого. – Вона на мить зробила паузу. – Дивлячись на цей сад, я вже відчуваю, що знайшла шлях уперед.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.