Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun.
А також щира подяка Андрію С.
Звільнити цю відьму. Розділ 373-376
Розділ 377. Під низькою температурою
Котельна система опалення не була складною. Її суть полягала в тому, щоб довести воду до кипіння, а потім передати теплову енергію у приміщення по трубах до радіаторів. Носієм теплової енергії могла бути вода або пара. Роланд віддав перевагу останній, бо вона мала вищу температуру і була зручнішою для циркуляції. Поки котел продовжував нагріватися, створювався тиск пари, що автоматично заповнював кожну трубу крихітними крапельками води з високою температурою, і це без допомоги насоса.
Звичайно, парове опалення було не без недоліків. Труби завжди знаходилися під високим тиском, тому, якщо структура мала слабкості, міг статися витік або навіть вибух. Витік пари, яка мала температуру двісті-триста градусів, під високим тиском міг бути надзвичайно руйнівним для людської шкіри і плоті, тому вимоги до якості монтування цієї системи опалення були вищими. Завдяки зварюванню чорним полум’ям Анни вдалося забезпечити міцність системи, а магічне покриття Солої звело подібний ризик до мінімуму.
Також Роланд встановив автоматичний редукційний клапан на котлі. Його механічний принцип був таким самим, як у відцентрового регулятора швидкості на паровому двигуні. Коли тиск у котлі занадто високий, високошвидкісний обертовий маховик відтягував клапан, щоб випустити пару і зменшити тиск.
Останній запобіжник знаходився там, де котел з’єднувався з двома основними трубами опалення. Роланд попросив Анну зробити кілька канавок, як у жерстяних банок, навколо сполучної мідної труби, щоб зменшити її міцність. Навіть якщо напірний клапан не відкриватиметься нормально, вибух відбудеться в котельні і не буде загрожувати людям у замку чи будинку відьом.
Коли запрацювала система опалення, замок повністю змінився.
Відьми змінили товстий зимовий одяг на осінній. Коли Роланд бачив колоритних панянок, які балакали і весело сміялися, то відчув, що його мотивація працювати значно зросла.
Звичайно, все зроблене було призначене для задоволення або слугувало допоміжним обладнанням для створення кращого робочого середовища.
Далі потрібно зробити важливий проєкт, пов’язаний з майбутнім західного регіону.
Іншими словами, знайти спосіб втілити в реальність синтез аміаку і зменшити залежність від селітри. Так можна вивести виробництво хімічної вибухівки на новий рівень, який зможе задовольнити потреби автоматичної стрілецької зброї.
Якщо вдасться досягти цього до кінця зими, то, безсумнівно, це покладе ще одну монетку на його шальку терезів перед запланованим весняним наступом.
Роланд викликав Каймо Страєра й Агату до кабінету.
– Як проходить ваша співпраця останніми днями? – з усмішкою запитав принц.
Каймо Страєр – головний алхімік Прикордонного Міста, однак, крім величезної любові до алхімії, він не надто переймався почуттями і думками інших людей. Агата ж походила з королівства відьом, що існувало чотириста років тому, і була горда тим, що належала до Спілки Дослідження Таємниць, найвищої науково-дослідної установи того часу. Ці двоє говорили прямо, а раз їх звели разом, то вони нагадували порохову бочку, яка могла вибухнути від найменшого дотику. Тож Роланд хвилювався, що вони можуть постійно сперечатися, але чи це бездимний порох, чи синтетичний аміак – їм все одно доведеться працювати разом, тому він повинен виступити посередником і, у випадку виникнення розбіжностей, допомогти з ними розібратися.
– Все чудово, – перші слова Каймо здивували Роланда. – Здібності пані Агати дуже допомагають у хімічних експериментах. Я нарешті знайшов стабільну температуру синтезу нітрогліцерину, тому більше немає проблем з виготовленням його в лабораторії. Тепер ми перевіряємо можливість виготовлення нітрогліцерину у промислових масштабах… Можна прямо сказати, що без крижаних чаш це було б неможливо. О, я не сповіщав вас про це, бо був дуже зайнятий роботою. – Каймо на мить зупинився, а потім сказав: – До речі, якщо це все, про що ви хотіли запитати, чи можу я зараз повернутися до лабораторії? Мені ще багато чого потрібно зробити.
– О… це так? – Роланд поглянув на Агату, та кивнула.
– Рівень знань пана Каймо відрізняється від рівня звичайних людей, особливо його знання елементів, це доволі схоже на знання Спілки Досліджень. Тож співпрацювати з ним дуже приємно. Якби він був у Такілі, його б точно забрали до вищих щаблів Федерації.
«Невже двом прямолінійним людям простіше знайти спільну мову? Схоже, я даремно про це хвилювався. Але чому головний алхімік ставиться до відьми краще, ніж до мене? Це якось сумно…» Подумки зітхнувши, Роланд відкашлявся і сказав:
– Раз так, то мені стало легше на серці. Я покликав вас сюди, бо хочу доручити вам нове дослідження.
Почувши останнє слово, Каймо негайно збадьорився:
– Будь ласка, розкажіть нам.
– Я вже говорив раніше, що у повітрі багато різних газів. Настав час скористатися ними. – Роланд коротко пояснив свою думку: – Згідно з даними «Елементарної хімії», кисень і азот становлять 99% складу повітря. Мені потрібно розділити ці два гази для хімічного виробництва.
Каймо на мить задумався і сказав:
– Ви маєте на увазі використати їхні різні характеристики… такі як різні температури кипіння і плавлення, щоб розділити ці гази?
– Правильно, – схвально кивнув Роланд, – після того, як повітря буде конденсоване, а потім нагріте, азот досягне точки кипіння швидше, ніж кисень, оскільки вона у нього нижча, так його можна буде спочатку фракціонувати з рідини. Через те, що необхідна температура набагато нижча точки замерзання, потрібних умов важко досягнути звичайними методами, тому тут нам на допомогу прийде здібність Агати.
– Перетворення повітря на рідину, – сказав Каймо, погладжуючи бороду й усміхаючись, – звучить дуже цікаво.
– Якщо температуру знизити ще більше, вони навіть можуть стати твердими, як кубики льоду, – відповів Роланд з усмішкою.
Це точно те, чого сучасні алхіміки навіть не могли уявити. Здавалося б, невагомий газ можна було тримати в руках – звісно, якщо подбати про захист від обмороження.
Агата здивувалася:
– Я трохи погортала цю книгу, але коли я заморозила повітря, то не помітила, щоб гази почали набувати твердої форми.
– Оскільки вони не розшаровуються при змішуванні, їх важко розрізнити неозброєним оком, – пояснив Роланд. – Першим потрібно усунути вуглекислий газ. Він має найвищу температуру замерзання, але його вміст у повітрі настільки низький, що не можливо помітити ті затверділі крихітні частинки. Далі – кисень й азот, вони ідеально поєднуються разом і мають світло-блакитний колір, якщо їх не розділити, вони виглядають як чиста речовина. Але насправді рідкий азот безбарвний.
– Що нам робити?
– Спочатку підготувати посудину для фракціонування, – сказав принц, піднявши кутики губ. – Це – важливий проєкт.
Жодних сумнівів, що самої Агати тут було недостатньо. Скло могло легко розбитися під час повторних змін температури, тому резервуари для рідкого повітря повинні були мати повністю сталеві корпуси. Це нескладне завдання для Анни. Однак суцільний сталевий резервуар унеможливлював спостереження за змінами в рідкому повітрі, коли температуру підвищувалася, тому потрібне було магічне око Сільви для того, щоб спостерігати за змінами всередині резервуара. Лише спостерігаючи за тим, що відбувалося всередині, і зазначенням з боку Агати конкретної кількості магії, яка знадобилася для того, щоб довести рідкий азот до кипіння, можна було отримати парламенти температури для стабільного виробництва.
Ця підготовка тривала три дні.
Коли резервуар був завершений, Роланд пішов до хімічної лабораторії, щоб особисто керувати першим у місті експериментом з розділення кисню та азоту.
Розділ 378. Кисень й азот
Експеримент мав не тільки велике практичне значення, але і давав чудову освітню можливість. Тому, крім учасників Агати, Сільви, Чеймса і Каймо Страєра, Роланд також запросив інших сестер Союзу Відьом, Картера, Залізну Сокиру і Барова. Щоб розмістити двадцять людей, для проведення експерименту вибрали п’яту лабораторію, де було найбільше місця.
Враховуючи, що це була перша спроба, резервуар для фракціонування зробили не дуже великим. Він мав форму вежі у зріст людини й один метр в діаметрі. Всередині резервуар був розділений на три шари, нижній був призначений для забору повітря, а два верхніх для виходу.
Перед початком розділення Роланд прочитав для всіх просту лекцію з хімії, розповівши про те, що буде відбуватися, і поставив кілька запитань, щоб таким чином дати можливість кожному знайти відповідь самостійно – це не тільки викликало інтерес у слухачів, але і значно посилювало ефект навчання. Такий трюк зазвичай використовували вчителі хімії.
– …Отже, коли Агата знижуватиме температуру всередині резервуара, повітря поступово конденсуватиметься в рідину, проходитиме крізь перфоровану перегородку і капатиме на нижній шар. Тому, коли ти побачиш накопичення рідини на дні, дай нам знати.
Оскільки не було змоги побачити процес безпосередньо, Сільва мала спостерігати за тим, що відбувалося всередині резервуара й описувати зміни, тому Роланд особливо детально розповів про цю частину.
Сільва з сумнівом кинула:
– Я справді побачу, як з’являється рідина? Чи не буде це лише водяна пара всередині посудини?
– Не хвилюйся. Зріджене повітря має світло-блакитний колір і воно зовсім не схоже на водяну пару, – Роланд змахнув рукою. – А при такій температурі водяна пара давно затвердіє і перетвориться на кристалики льоду. – Далі він показав знак Агаті: – Отже, почнемо.
– Зажди… чи не потрібно закрити отвір на дні резервуара?
– Ми закриємо його пізніше, інакше в резервуарі буде замало повітря, а тому очевидних змін не станеться.
Оскільки це був лише тест, Роланд вибрав найпростіший метод забору повітря: коли температура всередині резервуара різко падала, то тиск знижувався і тоді повітря ззовні надходило всередину. У звичайному виробництві це було б марнотратством, оскільки для охолодження потребувалася надто велика кількість енергії. Однак коли Агата використовувала магічну силу, ефект охолодження був набагато вищим, ніж у будь-якого холодильника, тому Роланду не потрібно було завдавати собі клопотів для того, щоб підготувати повітряний насос.
Агата глибоко вдихнула і поклала руки на фракційний резервуар.
Через кілька вдихів від повітрозабірного каналу почувся свист, який сповіщав про швидше надходження повітря. Шари білого інею з’явилися навколо отвору труби зі швидкістю, видимою необорним оком, і продовжували розширюватися – волога в повітрі охолоджувалася через вплив низької температури і прилипала до зовнішньої стіни резервуара. Анна перетворила чорне полум’я на нитку і прибирала накопичені кристалики льоду.
Через деякий час Сільва здивовано сказала:
– Я бачу, як на перегородці з’являється рідина, але всередині більше білого інею.
– Білий іній може бути затверділою водяною парою або кристалізованим вуглекислим газом. – пояснив Роланд. – Враховуючи, що в повітрі надзвичайно мало вуглекислого газу, більшою частиною іній має складатися з кристаликів водяної пари.
При нормальному виробництві повітря мало бути висушене перед закачуванням до фракційної вежі. В іншому випадку водяна пара після конденсування переходила до твердого стану і легко могла заблокувати багатошарові розділові пластини і випускні отвори, знижуючи ефективність виробництва.
Десь через кілька хвилин Сільва сказала, що дно резервуара заповнилося світло-блакитною рідиною. Роланд негайно попросив Солою закрити трубу для входу повітря, нанісши магічне покриття.
Далі був ключовий крок: нагрів.
Відповідно до різних точок плавлення і кипіння азоту й кисню, азот першим досягне точки кипіння, перетвориться на газ і вийде через отвір вгорі. Таким чином вони досягнуть розділення. Однак Роланд не пам’ятав конкретного значення цієї температури і наразі не мав засобів для її визначення. Тож тут він міг лише покладатися на Агату. Специфічний прояв розділення азоту і кисню полягав у тому, що коли газ буде виділятися з випускного отвору на вершині фракційної вежі, то рідина, яка залишилася внизу, ставатиме все блакитнішаю і блакитнішаю. Тобто, зростатиме чистота зрідженого кисню.
На щастя, Агата була знайома з контролем над магічною силою. Вона точно керувала швидкістю охолодження, щоб повільно підвищувати температуру. Через деякий час Сільва помітила, що рідина закипіла. У трубі з покриттям, яка проходила крізь воду, почали з’являтися бульбашки. Каймо швидко зібрав кілька пляшок азоту, використовуючи дренажний метод збору газу.
– Це азот? – Лілі скривила губи і сказала: – Я взагалі нічого не бачу.
– Це було першим питанням, яке я поставив раніше. – Роланд запитав: – Як довести, що цей газ відрізняється від повітря?
– Запалити, – першою відповіла Тіллі. – «Елементарна хімія» каже, що для горіння потрібен кисень. Якщо це інший газ, то він негайно загасить деревину, що горить.
– Просто охолодити його знову до рідини і стане ясно. – Агата на мить задумалася і сказала: – Хіба ти не говорив, що зріджений азот безбарвний?
– Або злити рідину, що залишилися в резервуарі, і довести, що той зріджений газ – чистий кисень. Це також підтвердить, що повітря складається з різноманітних компонентів, – сказала Анна.
Ситуація нагадувала сцену з академічних виступів. Методи випробування пропонувалися одне за одним – і ретельно обговорювалися. Однак у лабораторії звучало лише кілька голосів. Роланд роззирнувся і побачив, що Соловейко, Андреа, Мейсі й інші відьми, а також голова ратуші і головний лицар Картер – виглядали збентеженими. Командувач першої армії, Залізна Сокира, весь час зберігав спокійний вираз обличчя. Мабуть, він киватиме на все, що скаже Роланд.
«Гаразд, – подумки зітхнув принц, – схоже, цей урок хімії вище їхнього рівня».
Якщо і були люди, які могли поділяти радість Роланда, то їх було всього двоє: Каймо Страєр і Чеймс.
– Ваша Високосте, це справді… дивовижно, – вигукнув молодий алхімік. – Ви довели правдивість того, що написано в «Елементарній хімії». Гадаю, алхіміки навіть подумати не могли, що повітря навколо нас таке складне.
– З чистим киснем ми можемо спостерігати більш бурхливі реакції окислення? У мене є багато експериментів, які я хочу провести, – схвильовано сказав Каймо.
Роланд кивнув, але в його голові раптом виникла інша думка.
Азот був ключовою сировиною для синтетичного аміаку. Проводячи реакцію з воднем при високій температурі, з високим тиском і з додаванням каталізатора можна отримати аміак. Його можна використовувати не тільки для виготовлення азотних добрив, але і використати для синтезу оксидів азоту, щоб отримати азотну кислоту. Однак для втілення цього процесу потрібно зробити ще багато роботи, наприклад, потрібні повітряні насоси, вакуумні газові резервуари та ще низка складного обладнання для реакцій. Навіть якщо здібність Білого Паперу буде виконувати функцію каталізатора, все одно їм знадобиться пройти довгий шлях проб і помилок.
Тепер, коли він мав чистий кисень і чистий азот, чому б просто не виробляти оксид азоту?
Хімічна промисловість використовувала аміак для виготовлення азотної кислоти, бо реакція між киснем і азотом не могла відбутися спонтанно і вимагала зовнішнього джерела енергії. Наприклад, електричний розряд міг у мить нагріти газ до тисячі градусів через електричну дугу. Тому ґрунт у місцях, де часто проходять грози з блискавками, був більш родючим. Однак цей метод вимагав обладнання високої якості і споживав багато енергії, тож не підходив для звичайного виробництва.
Але якщо була термінова потреба у збільшені виробничих потужностей, цей метод виробництва був найефективнішим. Йому не був потрібен каталізатор, достатньо безперервного електричного розряду… або іншого методу, за допомогою якого можна досягнути високої температури, яку створювала дуга.
Роланд, ясна річ, подумав про чорне полум’я.
Ефективність нагрівання чорного полум’я була не гіршою, ніж в електричної дуги, а навантаження на Анну буде доволі низьким. Поки очищений азот і кисень змішувалися у відповідних пропорціях і заливалися у герметичний резервуар, оксид азоту міг вироблятися безперервно.
Він вирішив спробувати цей метод.
Розділ 379. Напад
– Перезаряджайте швидше!
– Стежте за руками, вставляйте кожен патрон в зарядник!
– Заряджена зброя потрібна вашим товаришам попереду. Якщо ви будете надто повільними, ворог зможе наблизитися і вбити вас!
– Не відволікайтеся. Дивіться лише на власні пальці!
– Поки ваші товариші ще стріляють, не зупиняйтеся!
У таборі першої армії капітан Браян голосно командував новобранцями під час тренування, і Цвях також був серед них.
Він не був новобранцем і належав до ветеранів першої армії. Після перемоги ополчення під командуванням Його Королівської Високості над демонічними звірами, він послухався наполегливої рекомендації Залізної Голови і приєднався до армії. За його словами, носити рушницю, протистояти ворогу і захищати принца та пані Нану було набагато перспективніше, ніж все життя копатися у шахті.
Невдовзі після того, як Цвяха взяли на службу, ополчення було реорганізовано у першу армію. Під керівництвом Його Високості Роланда і командувача Залізна Сокира вони не тільки боролися з демонічними звірами, але і виступили проти великих дворян, які раніше здавалися непереможними. Вони скинули герцога Раяна і не дозволили армії нового короля Тіфіко кроку зробити у бік Прикордонного Міста. Після цих боїв Цвяха підвищили до лідера загону стрільців.
Однак, відповідно до звичаїв першої армії, коли набирали велику кількість новобранців, деяких ветеранів відправляли до новосформованих загонів. Вони ставали їхніми інструкторами, супроводжували у навчанні і тренуваннях, жили і їли разом з ними. Цвях, коли його обрали, спочатку не хотів бути інструктором, бо це означало, що він не може стояти на передовій і битися пліч-о-пліч зі знайомими товаришами. Проте, подумавши про той час, коли він сам вступив до лав армії, разом з ними також був ветеран з ополчення, тому в нього не було іншого вибору, як прийняти це завдання.
У той час інструктором у його загоні був пан Браян, який тепер став капітаном першого батальйону стрільців.
Цвях сподівався, що одного дня він також зможе носити медаль, отриману в нагороду від Його Королівської Високості, стоятиме майже переди тисячею солдатів і віддаватиме накази. Залізна Голова мав рацію. Ця робота була набагато перспективнішою, ніж керування паровою машиною у шахті.
– Інструкторе, як довго нам тренуватися? – молодий чоловік у шерензі пробурмотів: – З неба все ще падає сніг.
– Продовжуйте тренуватися, поки ви не зможете завершити цю дію за п’ять вдихів із заплющеними очима. – Цвях зупинився перед ним. – Тебе звати Хемон, чи не так? Не забудь вигукнути «дозвольте сказати», коли будеш говорити наступного разу. Це правило першої армії!
– Дозвольте сказати, – вигукнув невисокий чоловік поряд з Хемоном, він не припиняв перезарядку, – чи будуть у нас сьогодні на вечерю яйця?
Це питання примусило усіх, хто стояв у шерензі, ковтнути.
Цвях не втримався і криво посміхнувся. Ця група новобранців, набрана з жителів півночі і півдня королівства могла підтримувати хорошу дисципліну навіть у снігову погоду. Крім безперервних двотижневих тренувань і суворого навчання, необхідним фактором також виступала їжа: пшенична каша з в’яленим м’ясом або шматочками маринованої риби, а іноді вони отримували навіть яйця. Однак яйця з’являлися в меню лише після битви з демонічними звірами або польових тренувань.
– Тобі краще запитати демонічних звірів прийдуть вони створювати проблеми у Прикордонному Місті чи ні? – знизав плечима Цвях. – Як тебе звати?
– Айк, інструкторе.
– Ти витратив майже півдня, щоб вставити одну кулю. Моя сусідка досить старенька жінка, але і вона швидша за тебе. – Цвях припинив усміхатися і серйозно сказав: – Якщо ти не зможеш з цим щось зробити до кінця сьогоднішнього тренування, то не тільки яйця не побачиш, ти не отримаєш своєї порції каші з м’ясом!
Новачки негайно опустили голови. Схоже, ніхто не хотів бути покараним і залишитися без вечері.
У цю мить в оглядовому пості на міській стіні забив дзвін.
Наближалися демонічні звірі.
– Припинити тренування! – крикнув Браян. – Інструктори, ведіть свої загони до відповідних зон міської стіни і готуйтеся до бою!
– Чули? – Цвях поквапив: – Міцно тримайте зброю в руках. Нічого не впустіть. Вишикуйтеся і піднімайтеся на вершину стіни, просто робіть те, що було на навчаннях. Наша позиція знаходиться на четвертій ділянці міської стіни. Рухайтеся швидко!
«Новачки отримали можливість повечеряти яйцями», – подумав Цвях.
……
Прибувши на визначену позицію, Цвях побачив, що стрільці вже були готові. Вдалині мчала чорна хвиля, а солдати в останній раз спокійно перевіряли зброю, а потім клали стволи на відповідні підставки на стіні.
Цвях відчував деякий жаль. Він би і сам зараз міг тримати в руках револьверну рушницю, щоб провчити цих звірів.
Кулі одна за одною вставлялися в зарядник, а самі рушниці клали в межах досяжності першої лінії ветеранів першої армії. На кожного приходилося по одному або двоє людей, що відповідали за перезарядку зброї. Так ветерани могли за один подих випустити всі п’ять куль і взяти за іншу рушницю. Нова зброя була набагато потужнішою за крем’яні рушниці.
– Дивіться, відьми йдуть! – прошепотів Хемон.
– Вони такі… гарні, – пробурмотів Айк. – Перш ніж я сюди приїхав, то через розповіді церкви думав, що вони всі жахливі та потворні.
– Це все, на що ти звернув увагу? – зневажливо пирхнув Хемон. – Ніби ти не бачив останнього бою. Та жінка з гігантським мечем на спині змогла вбити демонічного гібрида одним ударом. Якби ж і в мене була така сила.
– А якщо це справді сила демонів…?
– Замовкни! – гримнув Цвях. – Пані Нана також відьма. Ти думаєш, що вона демон? – Далі він стишив голос і сказав: – Якщо посмієш таке ляпнути перед ветеранами першої армії, я гарантую, що наступного дня ти будеш синім від синців. Вона – янгол цього міста, а її сила іде від бога. Зрозумів? А тепер зосередьтеся на перезарядці, це більше не навчання!
Давши урок двом балакучим молодикам, Цвях знайшов момент, що подивитися вперед. Хвиля демонічних звірів цього разу мало чим відрізнялася від звичайної. Виглядало так, що їм не знадобиться багато часу, що розібратися з ними… Хвилинку, що це?
Здавалося, що чорну хвилю розрізала величезна фігура. Спочатку Цвях подумав, що це був ще один облоговий звір – демонічний гібрид з панциром черепахи, але фігура була набагато більшою і рухалася значно швидше.
Коли монстр наблизився, Цвях не стримався і втупився в нього широко розплющеними очима. Це був величезний демонічний звір, якого він ніколи раніше не бачив! Величезні ікла товщиною майже як людське тіло, вигиналися як серпи перед мордою монстра. Його чотири кінцівки, що були схожими на кам’яні стовпи, здіймали хмари снігового туманну. Від кожного кроку величезного демонічного звіра злегка здригалася земля. Міська стіна мала висоту чотири метри, але вона навіть не досягала до його нижньої щелепи. Якщо цей демонічний звір налетить на стіну, то вона розлетиться на шматки.
Артилерія!
Жодних сумнівів, що рушниці мало вплинуть на цього гігантського звіра, лише велика зброя артилерії зможе зупинити чудовисько! Найпотужнішою зброєю, безперечно, була нова довгоствольна гармата, яку встановили на шостій ділянці міської стіни.
– О боже, подивіться туди, – закричали новобранці позаду. – Що це за монстр?!
– Боже, змилуйся над нами. Невже це демон з пекла?
– Стуліть роти і продовжуйте робити те, що маєте робити! – Цвях проковтнув клубок у горлі і поглянув на положення нової гармати на шостій ділянці.
Ствол, відливаючи сріблом, повільно повернувся туди, де йшов гігантський демонічний звір.
Він побачив сліпучий спалах вогню, а потім прокотився оглушливий гуркіт!
Розділ 380. Плоть і кров
Серце Цвяха раптом стиснулося.
У цю мить час ніби сповільнився. Він дивився на величезного демонічного звіра, не кліпаючи очима, і водночас подумки молився, щоб снаряд влучив у ціль. Коли Цвях знову почав дихати, монстр продовжував бігти цілим і неушкодженим.
Через кілька вдихів далеко від демонічного звіра піднявся стовп снігу.
Це було дуже погано.
Серце Цвяха сильно стиснулося. Оскільки величезний демонічний звір наближався не до шостої ділянки міської стіни, то між його лінією руху і довгоствольною гарматою був кут, що вимагало постійного регулювання, оцінки траєкторії, а також вони мали стріляти, вгадуючи місце, де буде монстр, наперед. Інакше станеться так, як відбуло мить тому – снаряд пройшов повз ціль.
Згідно з темпом стрільби польової артилерії у них буде останній шанс у момент перед тим, як монстр проб’є міську стіну!
Цвях уже міг роздивитися густу шерсть на тілі ворога, та закривавлену пащу, від якої тягнулися ікла. У напрямку його руху йшли відьми, з явним наміром перехопити монстра. Але чи зможуть вони впоратися, коли навіть у чотирьох відьми не досягали розміру одної ноги демонічного звіра? Чи вдасться досягнути успіху, покладаючись лише на магію?
Він так хвилювався, що навіть хотів кинутися до шостої ділянки міської стіни і нагадати артилерійській команді цілитися у звіра, але по обидва боки кожної ділянки стояли члени наглядової групи, тож він зрештою придушив це бажання. Якби Цвях самовільно, без дозволу, покинув свою позицію, це було б розцінено як втечу з поля бою. Командувач Залізна Сокира неодноразово підкреслював, що подібне могло призвести до порушення лінії оборони, тому подібне категорично заборонялося робити. Як тільки хтось спробував би це зробити, члени наглядової групи могли негайно його застрелити.
Демонічний звір, що біг попереду темної хвилі, уже увійшов у зону ураження револьверних рушниць. З вершини міської стіни пролунала серія пострілів.
Цвяху нічого не залишалося, як продовжувати виконувати завдання, він поклав біля стрільця заряджену зброю.
Саме в цей момент пролунало друге гуркотіння, від якого здригнулося земля. Минуло лише три-чотири подихи від попереднього пострілу довгоствольної гармати.
Так… швидко?! Цвях здивовано глянув на шосту ділянку міської стіни. Дим над дулом ще не розвіявся, а зі ствола вже піднімалася нова порція, здавалося, що то була запалена срібна люлька. Однак те, що було далі, приголомшило ще більше. Цвях навіть не встиг помітити, чи влучив снаряд у ворога, як знову з’явився сліпучий вогонь…
Третій постріл!
О небо, невже їм не потрібно перезаряджати гармату?
Він бачив лише чотирьох чи п’ятьох людей, які поралися навколо гармати, але не схоже, щоб хтось перезаряджав гармату через дуло. Очевидно, нова артилерія відрізнялася від коротких польових гармат. Вона більше нагадувала револьверні гвинтівки і могла випускати кілька снарядів підряд!
Цього разу постріл приніс результат.
Цвях не бачив, як снаряд влучив у тіло монстра. Перше, що він помітив, – хмара кривавого туману, що вирвалася з боку гігантського демонічного звіра. Крім розсипу чорної крові, також летіло хутро і великі шматки плоті. Демонічний звір сильно здригнувся. Здалося, що його тіло раптом зменшилося, хутро, що вкривало монстра, пішло хвилями. Але Цвях не був упевнений, що йому не здалося, бо наступної миті тіло монстра повернулося до нормального стану. За винятком очей, які, здавалося, от-от випадуть з орбіт. Крім того, з них бризкало щось чорно-біле і липке.
Без передсмертного реву, монстр упав боком на землю з глухим звуком. Лише тоді Цвях побачив місце, куди влучив снаряд – біля шиї звіра була величезна діра. Якщо порівнювати з розмірами гігантського тіла, вона здавалася незначною. Її навіть здавалося було важко пов’язати зі смертельним пострілом, який щойно стався. З дірки піднімалися клубки диму, а шерсть навколо стала чорною.
Монстр з пекла ось так помер?
Цвях більше не міг стримати хвилювання у серці і вихлюпнув попередні тривоги через крик:
– Многая літа Його Високості!
Навіть такий жахливий і лютий ворог не міг протистояти зброї, яку винайшов принц! Окрім нової гармати, Цвях навіть не міг подумати про якийсь інший спосіб убити цього величезного демонічного гібрида. Навіть якби відьми могли це зробити, то це не було б так не чітко й акуратно. Якщо ретельно над цим подумати, то у певному сенсі Його Високість дав звичайним людям таку силу, що могла зрівнятися з силою відьом!
Його крик викликав реакцію в інших. Ніби це був вступ, що розпалив емоції інших. Спочатку гучно вигукнули новобранці, а далі, не стримавшись, крик підхопили ветерани, вони міцно стискали кулаки.
З вершини міської стіни гучно пролунало:
– Многая літа Його Королівській Високості!
*******************
Роланд дізнався про це лише після битви.
Він одягнув вовняний плащ і кинувся до західної частини міської стіни. Величезний труп демонічного звіра все ще спокійно лежав на землі, а його чорна кров розтопила сніг навколо і перетворила її на калюжу води з чорною кров’ю.
Здавалося, як би жахливо вони не виглядали, але ці монстри все-таки були лише вуглецевими істотами, які, зіткнувшись з порохом і сталлю, нічим не відрізнялися від цигаркового паперу.
Загострений снаряд влучив у тіло мішені, через нестабільність він обертався, передаючи власну кінетичну енергію тілу монстра. Обертаючись, снаряд прошив тіло, що можна було побачити з іншого боку тіла, там була величезна пошматована діра, а внутрішні органи і зламані кістки були розкидані навколо. Навіть найтвердіша частина – голова – була розтрощена енергією удару, від чого монстр і впав.
Однак Роланд також відчував невелике занепокоєння. Була межа міцності в кістках живих істот. Очевидно, що це створіння було в кілька разів більшим за слона. Але як воно могло підтримувати своє тіло і чому не було розчавлене власною вагою? Причина, чому наземні істоти набагато менші за морських, полягала в тому, що гравітація була нездоланним порогом.
Чи мало це щось спільне з магією? Роланд пригадав, як Соловейко згадувала, що бачила магію, яка текла в тілах демонічних гібридів.
– Як… таке можливо?! – Агата, що йшла слідом, витріщила очі. – Невже це Пекельний Звір?
– Що це? Назва цього демонічного гібрида? – з цікавістю запитав Роланд. – Вони вже з’являлися на Родючій Рівнині?
– Так. Коли вони з’являлися групою, то були надзвичайно складними супротивниками як для відьом, так і для демонів. Багато міст були розтоптані Пекельними Звірами, – голос Агати звучав трохи сухо. – Однак їх можна побачити лише тоді, коли наближалася поява Червоного Місяця.
– Наближалася поява… Червоного Місяця? – Роланд раптом згадав запис у стародавній книзі. Коли на небі з’явиться Кривавий Місяць, брама пекла знову відкриється. Він нахмурився: – Що це означає?
– Записи, передані з часів Першої Битви Божої Волі, говорили, що це час, коли магія ставала найсильнішою. Коли з’являвся Червоний Місяць сила відьом досягала вершини, але так само було з демонами і демонічними звірами, вони ставали надзвичайно могутніми. – Агата дещо знервовано сказала: – Я уважно прочитала історичну книгу, яку ти мені дав. Згідно з хронологією, до появи Червоного Місяця мало залишатися принаймні 20-50 років. Неможливо, щоб це чудовиська з’явилося зараз.
– Однак воно все одно з’явилося, – низьким голосом сказав Роланд. – Що це означає?
– Це означає, що у нас мало часу.
Фракціонува́ння (англ. fractionation) — градієнтне розділення суміші речовин (газів, рідин, ізотопів) на фракції, кожна з яких відокремлюється у вузькому інтервалі умов (температури, тиску тощо).
Проце́с Га́бера—Бо́ша, процес Га́бера (англ. Haber process) — промисловий метод синтезу аміаку з азоту й водню під тиском (більше 100 атмосфер) та при нагріванні (400—500 °C) в присутності каталізатора. Процес був розроблений німецькими вченими Фріцом Габером і Карлом Бошем.
Аміа́к, амоніа́к, NH — неорганічна сполука, безбарвний газ із різким задушливим запахом, легший за повітря, добре розчинний у воді. Одержують каталітичним синтезом з азоту і водню під тиском. Використовують переважно для виробництва азотних добрив, вибухових речовин і азотної кислоти. Рідкий аміак використовується в холодильних установках. Водний розчин аміаку (нашатирний спирт) застосовується в медицині.
Бездимний порох (англ. Smokeless powder) або нітропорох (англ. nitro powder) — групова назва метальних вибухових речовин, що використовуються у вогнепальній зброї і артилерії, в твердопаливних ракетних двигунах, які при згорянні не утворюють твердих частинок (диму), а тільки газоподібні продукти згоряння, на відміну від димного (чорного) пороху.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Банка. Конверт. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.