Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun.
А також щира подяка Андрію С.
Звільнити цю відьму. Розділ 381-384
Розділ 385. Причина і наслідок
– Не засмучуйтеся, пане Мейне, – Зеро заклала руки за спину і повільно обійшла площу. – Церква від самого початку була заснована Федерацією. Його Святість зробив це лише для того, щоб дати відьмам шанс повернути те, що належало їм від самого початку. Якщо ви виграєте, то зможете отримати мої спогади і досвід – все багатство, накопичене протягом двох сотень років.
Виявилося, що це справді було дивним для Зеро активувати ілюзії у Храмі Відображення. Попри те, що вона була улюбленицею папи, вона все одно була звичайною безгрішною і не мала доступу до найглибших таємниць церкви. На жаль, Мейн проігнорував це в той час. Він трохи помовчав, перш ніж заговорити:
– Якщо виграєш, куди ти плануєш вести церкву?
– До перемоги, – піднявши голову, сказала вона, – або до загибелі… але точно не на фіорди.
– Щ-що?!
– Ви справді думали, що ніхто не знає про ваш таємний наказ? – у тоні Зеро прозвучала нотка сарказму. – Перед початком великої битви ви привласнили і відправили деякі припаси у порт королівства Вічна Зима для ремонту кораблів і підтримки моряків. Крім того, ви відправили на шибеницю велику кількість цапів-відбувайлів. Це велика справа, таке неможливо приховати від очей церкви.
Прокляття, О’Браян фактично передав їй усі розвідувальні служби таємної зони.
– І що це означає?! Як папа, звісно, я повинен подумати про те, що буде далі, і переконатися, що церква буде існувати за будь-яких обставин.
– Ви ж власним словам не вірите, чи не так? – глузувала Зеро. – Як тільки ви отримали скіпетр перед великою кількістю вірян, то почали думати про власне майбутнє. Ще до початку Битви Божої Волі ви втратили надію на перемогу… Як такий смертний, як ти, планує отримати усмішку Бога?
– Знову ця дурня з усмішкою Бога! – Мейн не стримався і закричав. – Якщо він справді так про нас дбає, то чому знову і знову дозволяє людству програвати? – Зробивши глибокий вдих, він сказав: – Ба більше, для того, щоб перемогти демонів, потрібно покладатися на армію божої кари. Час – це те, чого нам бракує. Як ти зможеш це змінити?
– Ні, це не тільки армія божої кари, – тихо сказала Зеро. – Не слід довіряти долю людства лише невеликій групі.
– Думаєш, все залежить від вас, відьом? – Мейн пирхнув. – Не забувай, що саме тобі подібні зазнали повної поразки понад чотириста років тому!
– Відьми – це лише невелика група людей, – вона зупинилася і втупилася очима в папу. Світло в її очах омило холодом його серце. – Це вирішальна битва, яка визначить долю людства, у ній повинні взяти участь всі: чоловіки, жінки, старі і діти. Всі вони повинні стати славними воїнами, які рватимуться вперед на поле бою, доки демони не будуть переможені або… поки всі не загинуть.
– Нісенітниця. Твій план – кинути в бій мирних жителів, які ціпеніють на місці лише від вигляду демонічних звірів, проти демонів? Ти навіть не розумієш… – Мейн раптом зупинився і здригнувся. З виразу обличчя Зеро не здавалося, що це був жарт. Вона говорила про цей план цілком серйозно. Єдине, що могло дати мирним жителям можливість воювати, це… – Ти хочеш нагодувати всіх пігулками берсерка? – недовірливо запитав він.
– Один берсерк не зрівняється з воїном божої кари, але як щодо десяти? – Зеро нахилила голову і сказала: – Зараз час, коли демонічних звірів повно. Ми отримали стабільне джерело сировини, крім того, таємна зона може дослідити ще кілька нових формул. Через п’ять років у церкви буде запас у три-чотири мільйони пігулок. І що це означає? – вона зробила паузу. – Це означає, що крім армії божої кари, Святе Місто також може послати кілька армій берсерків чисельністю до мільйона людей, щоб битися проти демонів.
– Ти… божевільна!
– Божевільна? Це ви всі недооцінюєте Битву Судного Дня! – раптом закричала безгрішна. – Що Федерація, що церква – вони використовували невеликі сили, щоб протистояти ворогу, який переважав числом, тому і зазнали невдачі. Перед лицем цієї війни ніхто не може залишатися осторонь, а смертні не можуть вічно ховатися за армією божої армії чи відьмами – як я вже казала, це битва, що вирішить долю людства, тому кожен повинен викластися на повну заради того, щоб протистояти демонам з Пустки!
Безгрішна, вихована церквою, ніколи б не сказала подібного, це… були слова завойовника. Обличчя Мейна зблідло.
– Ти… абсолютно божевільна!
«Ваша Святосте О’Браяне, це справді те, що ви передбачали?»
– Прийняття знань – це процес, який призводить до зміни себе, лише злиття ідей приведе до прогресу. – Зеро глибоко вдихнула: – Гадаю, нам слід припинити цю розмову і вирішити, хто буде лідером церкви.
– Не думай, що ти переможеш, – крізь зуби процідив папа. – Цей світ побудував я!
Як тільки пролунали ці слова, з-під його ніг почали піднімати струмки червоного туману, який розтікався на всі сторони. На мить Зеро була збентежена, а потім схопилася за горло і закричала. Шкіра на її обличчі перетворилася на апельсинову шкірку, вона почала покриватися кров’ю й опадати шматками. Незабаром відьма втратила людську форму.
– Це демонічний туман, який зберігається в таємній зоні. Він може завдавати шкоди лише відьмам з магічною силою, – гірко сказав Мейн, стоячи в червоному тумані. – Якщо я заповню ним цю площу, то навіть якщо у тебе є якісь засоби, ти зможеш тільки болісно кричати та помирати знову і знову!
– Справді? – раптом на площу подув сильний вітер, який розвіяв червоний туман навколо безгрішної. Зеро, яка щойно воскресла і витерпіла сильний біль, сказала: – Як і очікувалося, у нового папи є кілька хитрощів у рукаві. Якби ви з самого початку навідалися до бібліотеки Таємного Храму, боюся, що ця битва була б складнішою – але це частина веселощів у битві душ.
Це… магічний камінь вітру? Мейн помітив на її пальці перстень з зеленим кристалом. Зона дії магічного каменю була обмежена, поки він тримався на відстані, то міг використати арбалетний болт з божим каменем відплати і знищити цю перепону. Однак, про всяк випадок, йому слід спочатку приготуватися. Думки швидко з’являлися в його голові, він створив дві таблетки берсерка й одним махом проковтнув їх.
– О, розумний вибір, – усміхнулася Зеро. – Ваш найбільший недолік полягає у невмінні битися. Дві пігулки різних кольорів підвищать вашу фізичну силу, спритність і стійкість до болю. Мені буде складно атакувати вас, навіть якщо я використовуватиму далекобійну зброю, наприклад, арбалет.
Мейн проігнорував її. Він змістився туди, де магічний камінь не мав впливу і зосередився на створені божого каменю відплати. Водночас він відчув, як його сила почала швидко зростати, а зір став надзвичайно чітким. Як тільки в його руках з’явився б божий камінь відплати, то він би отримав найефективнішу зброю для стримування відьми. Якщо вона наважиться кинутися, то її негайно роз’їсть червоний туман.
Зеро також почала створювати власну зброю – що це? Дворучний меч?
Було б простіше зрозуміти, якби це був арбалет, але навіщо їй меч? Крім того, довгий меч виглядав дуже дивно, він мав таку широту, як людське тіло, і був інструктований кристалами. Зброя здавалася до дива знайомою.
Зеро підняла меч у руці:
– Знаєте, що це? Ілюзія у таємній кімнаті Храму Віддзеркалення була не єдиною.
– Про що ти?
– Хіба ви забули слова Його Святості О’Браяна? Битва між Акаліс і Натаєю була повністю записана Федерацією, – сказала Зеро, наголошуючи на кожному слові. – Крім поглинання, спостереження і навчання також є моїми сильними сторонами.
Коли вона закінчила говорити, кристали на мечі почали загорятися одне за одним, ніби щось віщували. А потім з леза меча вирвалося сліпуче золоте світло, яке миттєво розігнало червоний туман і здійнялося прямо в небо. Ніби у відповідь на це, з неба також упали тисячі променів світла.
– Що це… за здібність? – Мейн широко розплющив очі.
Відповіддю йому було золоте світло, що поглинуло все навколо. За одну мить він розчинився в цьому золотистому сяйві.
*******************
Підвісна клітка повільно опустилася на дно печери з божим каменем.
Зеро скинула тканину, що була на плечах, і вийшла з клітки. Сліди від батога на її спині зникли, наче їх ніколи не було.
Воїн суду, який стояв неподалік, шанобливо схилив голову і протягнув підготовлену золоту мантію – це було вбрання, що символізувало найвищу владу церкви.
Кілька людей допомогли Зеро одягнути явно вільну мантію, після чого вона, не озираючись, пішла до Таємного Храму.
Розділ 386. Інша історія
Після тижня напруженої роботи Роланд побудував нову хімічну фабрику біля річки Червона Вода. З огляду на токсичність оксидів азоту, на перший погляд, фабрика виглядала як великий ринок. Дерев’яні стіни не були суцільними, а дерев’яна стеля мала посередині проміжок на всю одноповерхову будівлю – це забезпечувало чудово вентиляцію, але, звісно, температура всередині не відрізнялася від того, що було ззовні.
Новий пристрій для синтезу кисню й азоту працював у тестовому режимі. Висока температура, яку миттєво створював чорний вогонь, була такою ж, як в електричної дуги, крім того, якщо з чорного вогню сплести світку, то ефективність робилася вищою, ніж в електричної дуги. Після пропорційного заповнення майже двометрового реактора сировиною Анні знадобилося лише сім-вісім хвилин, щоб зробити діоксин азоту, який у поєднані з водою утворював азотну кислоту.
Також проводилася інтенсивна розробка обладнання для синтезу аміаку з азоту і водню – оскільки кількість рідкого азоту, отриманого шляхом охолодження, була набагато більшою, ніж рідкого кисню, то надлишок можна було спрямувати на виробництво аміаку. Ясна річ, Роланд не відмовився від звичайного промислового методу виробництва азотної кислоти. Він не складав яйця в один кошик; кожна додаткова лінія виробництва азотної кислоти забезпечувала його більшою кількістю хімічної вибухівки.
Згідно з перевіркою здібності Білого Паперу, вони виявили, що дівчинка справді може прискорювати реакцію азоту й водню при нагріванні, і швидкість була такою, що, здавалося, реакція відбувалася миттєво. Недоліком же було те, що вона досі не могла добре контролювати вивільнення магічної сили і була ще неповнолітньою, тому невеликий запас магічної сили швидко вичерпувався.
Однак цей недолік можна усунути шляхом постійної практики. За словами Венді, дівчинка швидко розвивалася і приблизно через тиждень вона у загальному зможе досягнути ефекту підтримки своїх здібностей на фіксованому рівні.
За допомогою двох виробничих ліній і стабільного виробництва нітрогліцерину, вони змогли досягнути створення бездимного пороху, який майже досягав сучасного рівня. Наступний крок – розробити нову багатозарядну зброю та якнайшвидше запустити її у виробництво.
Роланд думав про те, яку зброю зробити далі, коли до кабінету зайшов особистий охоронець і доповів:
– Пан Фейрін Сіерте і його батько, Джез Сіерте, хочуть зустрітися з вами і чекають у приймальні.
– Фейрін? – Роланд на мить задумався. Хіба це не Вранішнє Світло, колишній перший лицар заходу? Його родичі мали бути у фортеці Довга Пісня, чому раптом сер Сіерте прибув до Прикордонного Міста? – Вони говорили про те, яка у них справа?
– Пан Фейрін сказав, що це пов’язано з відьмами, і попросив мене передати вам це. – Охоронець протягнув Роланду шматок тонкого пергаменту, малюнок на якому був точнісінькою копією «мапи скарбів», що колись намалював Вранішнє Світло. Але порівняно з тим грубим ескізом, лінії на пергаменті виглядали майже надрукованими.
Роланд раптом згадав, як Фейрін колись говорив, що ця мапа передавалася в його родині протягом чотирьохсот років, і саме завдяки позначці на цій мапі Блискавка знайшла кам’яну вежу, де була Агата.
Принц негайно зацікавився:
– Поклич Агату. Вона досі має бути у хімічній лабораторія. Я прямо зараз зустрінуся з ними.
– Так, Ваша Високосте.
Після того, як охоронець пішов, Роланд згорнув мапу і попрямував до приймальні.
Фейрін разом зі старим чоловіком негайно встали і поклонилися йому.
Принц помітив, що вони обидва були одягнуті у товстий зимній верхній одяг, на плечах були мокрі сліди, а на лобі старого виступили краплини поту. Роланд не втримався від усмішки і сказав:
– Якщо вам жарко, то ви можете зняти пальта. У замку – опалення, і температура набагато вища, ніж на вулиці. Будьте обережними, щоб вам не стало душно.
– Опа… лення? – збентежився Фейрін.
– Новий нагрівальний пристрій, який набагато легший у використанні, ніж камін. – Роланд не вдавався у деталі, а перевів розмову на тему, з якою прийшли відвідувачі: – Я чув, що ви тут через відьом?
– Так, Ваша Високосте, – швидко кивнув Вранішнє Світло, – на великому ринку я зустрів жінку з блакитним волоссям… – Фейрін коротко підсумував події за останні кілька днів. – Після повернення на землі родини батько розповів мені про походження родини, тому ми подумали, що та жінка може бути відьмою.
– Он воно що, – Роланд був сильно здивований, коли почув це. Він не очікував, що нащадки звичайних людей із сім’ї Агати змогли дожити до цього часу. – У Прикордонному Місті справді є така відьма, і її справді звуть Агата.
Джез Сіерте схвильовано підвівся:
– Тоді чи може Ваша Високість…
– Дозволити вам зустрітися з нею? – Роланд усміхнувся і кивнув. – Звичайно, вона зараз має повернутися до замку. Однак, враховуючи, що вона відьма, гадаю, краще зняти божий камінь відплати. Це базовий етикет для неї.
– О, ваша правда, – старий лицар поспішно дістав з кишені божий камінь відплати і поклав його на край довгого столу.
– У Такілі понад чотириста років тому взагалі не було такого етикету, тоді на відьом не полювати, як на тварин, – прошепотіла Соловейко принцу на вухо. – Для Агати цей камінь не більше ніж дослідницький матеріал.
– Так ти можеш визначити говорять вони правду чи ні, – прикривши рота, з усмішкою сказав Роланд.
Він відчув, як Соловейко легенько вщипнула його за шию.
– Брехун.
……
– Що сталося? Чому ти викликав мене? – Агата штовхнула двері приймальні і незадоволено сказала: – Битва Божої Волі не за горами, я повинна використовувати кожну мить, щоб створювати зброю для боротьби з… – мабуть, побачивши сторонніх, вона проковтнула слово «демонами». – Якщо нема нічого важливого, то ти міг просто послати когось, щоб повідомити мені те, що хотів сказати.
Ймовірно, через те, що вона працювала з головним алхіміком, Агата почала говорити майже так само, як Каймо Страєр. Вони мали схожий дух готовності присвятити кожну хвилину і кожну секунду розвитку промисловості Прикордонного Міста, від чого Роланд, володар міста, відчував невелику провину. Він відкашлявся:
– Кхем, це дуже важлива справа. Пригадуєш, коли Такіла була на межі знищення чотириста років тому, група слуг відділилася від тебе і пішла з великою армією на південь за Непрохідні гори?
– Пригадую щось таке, – Агата зняла вкритий сніжинками капюшон і відкрила блакитне волосся. – Але що в цьому важливого? Це сталося дуже давно.
Коли вона повністю відкрила обличчя, Фейрін і Джез втягнули повітря, а останній навіть опустився перед нею на коліна:
– Ви справді пані Агата!
– А ти…? – нахмурилася Агата.
– Я нащадок Каґо. Ви ще пам’ятаєте це ім’я? – очікувально запитав Джез, піднявши голову.
– Каґо… Звісно, я дала це ім’я, – вона знизала плечима. – Якось я купила двох смертних слуг. Одного назвала Крафт і він служив капітаном сімейної варти. А іншого назвала Каґо, він був дворецьким. – На мить Агата замовкла, а потім сказала: – Отже, ти нащадок дворецького, який по дорозі втік з магічними каменями і записами дослідів?
– Що? Втік…? – старий широко розплющив очі. – Ні, він…
– Забирайся, – з похмурим обличчям сказала Агата. – Я не хочу бачити жодного з вас.
Розділ 387. Спадщина
Після того, як відьма закінчила говорити, вона вийшла із приймальні, навіть не давши двом Сіерте можливості пояснити.
Роланд трохи повернув голову і запитав:
– Що відбувається? Можеш щось сказати?
– Обидві сторони кажуть правду, – прошепотіла йому на вухо Соловейко.
Он воно що. Він на мить задумався і швидко здогадався про загальні риси ситуації. Правда у цьому випадку означала не реальність, а те, у що люди вірили. Схоже, проблема лежала у книзі, де була записана історія родини Сіерте.
– Оскільки ви подолали весь цей шлях з фортеці Довга Пісня, не поспішайте повертатися. Зупиніться на кілька днів у будинку Фейріна і прогуляйтеся по місту. – Роланд поглянув на збентеженого Джеза. – Я розпитаю її про ситуацію і, можливо, вона захоче ще раз поговорити з вами.
– С… справді? – Джез був приголомшений, а потім схилив голову і сказав: – Тоді я зроблю так, як ви сказали, Ваша Високосте.
– До речі, де магічні камені і старовинні книги, які ви привезли?
– Вони на кораблі. Там понад десять скринь.
– Чудово, перевеземо їх до замку, – Роланд кивнув. – Гадаю, її настрій покращиться, коли вона побачить, що її речі дбайливо зберігали протягом 400 років.
……
Після вечері принц покликав Агату до кабінету.
– Можливо, тобі потрібно вислухати Джеза Сіерте, – Роланд розповів те, що він почув від чоловіка. – Хай там що зробив твій дворецький, але цей чоловік прийшов до тебе з наміром повернути речі справжній власниці. Можливо, він намагається виправити помилку свого предка.
– Він просто обдурив власних нащадків. Ці люди мені нічого не винні, – насупилася Агата. – І тепер, коли сім’ї відьом загубилися у віках, цю родину можна вважати знаттю західного регіону, правильно? Якщо я прийму їх, то це ускладнить тобі ситуацію. Бо ти хочеш взяти під свій контроль весь західний регіон, чи не так?
Роланд був злегка здивований. Він не очікував, що Агата розглядала це питання. Принц усміхнувся і похитав головою:
– Добре, у твоїх словах є сенс. Але, здається, ти… не звинувачуєш їх?
– Не потрібно перекладати свій гнів зі смертного, який жив 400 років тому, на його нащадків, які навіть не знають, що насправді сталося.
Як і очікувалося від освіченої людини з Царства Відьом. Роланд подумки зітхнув. Чи це ставлення до смертних, чи прийняття нового – вона завжди мала позитивне ставлення. Принц вважав, що це, безсумнівно, було видатним мисленням, але для Такіли, яка існувала більш ніж чотириста років тому, це вважалося незвичайною поведінкою. Не дивно, що інші відьми зі Спілки відкинули її.
– Тоді я поясню їм це, – усміхнувся Роланд. – До речі, тобі цікаво подивитися на власну спадщину?
Агата закотила очі й сердито сказала:
– Це спадщина Спілки, а не моя.
……
Всі скрині перемістили до підвалу замку. Крім Агати, Роланд також покликав Тіллі, Сільву й Анну.
Під наглядом Сільви вони відкривали одну скриню за іншою. У десяти з п’ятнадцяти були магічні камені. Роланд недбало взяв кристал розміром з кулак і клацнув язиком:
– Ти сказала, що вони всі зроблені з божого каменю відплати. Камінь такого розміру, мабуть, потягне на дві-три сотні золотих драконів.
– Дві-три сотні золотих драконів? – зневажливо сказала Агата. – Магічні камені можуть робити лише Звірі Хаосу, тому кожен шматок – це неоціненний скарб.
– Що це за вид магічного каменю? – запитала Тіллі. – Не схоже, що їх зручно носити з собою.
– Камені світла, – Агата стисла камінь у руці принца, вливаючи магічну силу, і той негайно засвітився блідим жовтим світлом, яскравість якого швидко перевершила факели. Вона не прибирала руку, поки світло не стало трохи сліпучим. – Більшість магічних каменів тут – це камені світла. За винятком тих, що зробив Звір Хаосу, решта – це трофеї, здобуті під час наших атак на табір демонів.
– Як створюють магічні камені різних розмірів? – допитливо запитала Анна. – Оскільки вони спочатку були божим каменем відплати, це означає, що їх не можна розрізати магічною силою, до того ж суцільний шматок божого каменю відплати дуже твердий і його не може взяти ні ніж, ні сокира.
– Суцільний шматок божого каменю? – Агата була приголомшена. – Ти говориш про жилу божого каменю?
– Вона знаходиться на дні шахти Прикордонного Міста, – Роланд розповів їй про карту скарбів. – Поверхня каменю надзвичайно тверда, навіть вогнепальна зброя залишила на ньому лише неглибокий слід.
– Зрозуміла, – вона не стрималася й усміхнулася. – Ти знайшов мою дослідницьку вежу завдяки мапі. Так, на ній справді були позначки, якими Спілка позначала жили божого каменю. Так вибирали місця для зведення наступного Святого Міста.
– Святого Міста? – здивованим хором запитали інші.
– Як ви думаєте, чому на Родючій Рівнині була понад сотня міст, але Святими називали лише три? – Агата підняла кутики рота. – Так звані «Святі Міста» були побудовані на жилах божого каменю відплати. Крім того, що ми потребували великої кількості каменю для дослідження зв’язку між магією і магічними каменями, це також запобігало битвам між відьмами, які могли спричинити великі руйнування.
– То ви планували побудувати нове Святе Місто на горі Північний Схил? – запитав Роланд.
– Так, якби поразка у Битві Божої Волі не сталася так швидко, – зітхнула Агата. – Також це стосувалося місця під назвою Дикий хребет, що знаходиться на зламі Непрохідних гір. Тепер ви називаєте це місце плато Гермес, і там знаходиться Святе Місто церкви.
– І вони також використовують назву «Святе Місто», – нахмурилася Тіллі. – Це збільшує можливість того, що вони – нащадки Федерації.
«На щастя, нове Святе Місто церкви побудували не у західному регіоні», – Роланд зітхнув від полегшення.
– Якщо коротко, священний камінь майже неможливо зламати. Тому для того, щоб його розколоти потрібно використати спеціальний розчинник. – Агата продовжила: – Потрібна кров відьми, наповнена магією… або кров демонів.
– Потрібна… кров? – Сільва широко розплющила очі.
– Саме так, кількість крові залежить від якості божого каменю, – сказала Агата, розвівши руки. – У Святому Місті дорослі відьми були зобов’язані здавати кров. Як тільки кров покидає тіло, то магічна сила швидко розсіюється, тому її потрібно використати одразу на місці. Кожні два-три роки відьми, що підходять під відповідні умови, отримували завдання від Федерації та їхали до шахти, де здавали кров. Звичайно, для цієї мети також використовувалися всі спіймані демони.
– І ти теж це робила? – запитала Анна.
– Звичайно, – кивнула Агата, – навіть три головні відьми Федерації не були винятком.
– А демонічні звірі? Деякі демонічні гібриди також мають магічну силу, – сказала Сільва.
– Це так, але у них дуже мало магії. Їхню кров можна використовувати для вже розділених божих каменів, проте вона не підходить для використання на мінеральній жилі, – відповіла Агата. – Після того, як божий камінь пройде процес розділення, його сила різко знизиться, а також зменшиться зона впливу. Наприклад, божий камінь відплати, який люди носять з собою, можна легко розбити молотком.
Розділ 388. Печатка Божої Волі
Ці слова ще раз підтвердили попередні припущення Роланда про те, що божий камінь відплати не впливав на магічну силу, а перешкоджав роботі відьомських здібностей.
– За винятком Звіра Хаосу, Спілка не знайшла інших методів перетворення магічних каменів?
Агата похитала головою:
– Легше сказати, ніж зробити. У федерації була відьма, яка могла перетворити божі камені відплати на звичайні, але все, що вона могла зробити, – це стерти магічну структуру у камені. Цього недостатньо, щоб перетворити божий камінь навіть на найпростіший камінь світла. – Вона поглянула на Сільву: – Ти можеш бачити магічну форму, тому мала помітити, яка вона у цьому кристалі.
– Ледь помітний… туман, – нерішуче сказала Сільва.
– Це один зі способів збирання магії, – кивнула Агата. – Спілка дослідила майже 10 тисяч відьом і немало магічних каменів, записала інформацію і виявила, що більшість неущільненої магії мала форму туманів, хмар, циклонів, летючого піску, світлових куль і вогню. Вони можуть здаватися однаковими, але насправді відрізнялися в деталях до нескінченості. Тому ми вважаємо, що не існує двох повністю схожих здібностей. Що стосується магічних форм після ущільнення і пробудження високого рівня, то вони відрізнялися ще більше.
– Світло потьмяніло, – раптом сказала Тіллі, вказуючи на сяючий камінь у руці Роланда.
– Бо я влила невелику кількість магії, – пояснила Агата.
– Але я бачила камені світла у руїнах фіордів, які ніколи не тьмяніли, – спантеличено сказала Тіллі. – Якщо ті підводні руїни також зробили люди Федерації, тоді це означає, що камені там світяться щонайменше чотириста років. Чи можна це зробити?
– Підводні руїни? – здивовано запитала Агата. – Невже хтось із Федерації відправився у море Вир? – потім вона похитала головою, відкинувши це запитання. – Можна зробити так, щоб магічні камені завжди були яскравими, але для цього знадобиться допомога понад десяти відьом.
– Понад десять… – Анна подумала уголос: – Це передача магічної сили?
– Правильно, деякі відьми могли доповнювати магічну силу інших або безпосередньо обмінюватися магічною силою, отриманою від двох людей. Таким чином відьма може влити магічну силу, що значно перевищує запас, який є у її тілі, у магічний камінь, завдяки чому він може діяти протягом тривалого часу. – Агата повернула камінь світла до початкової яскравості. – Однак цей метод не працює для всіх видів магічного каменю. Загалом, лише на магічні камені з найпростішою формою туману можна впливати таким чином, наприклад, камінь світла або камінь звуку. Але, на жаль, від них мало користі в бою.
– Але вони будуть дуже корисними для замку, – схвильовано сказав Роланд, дивлячись на скриню з каменя світла.
До вступу в епоху електрики магічні камені будуть чудовим інструментом освітлення. Роланд давно втомився від слабкого і мерехтливого полум’я свічок. Взимку це ще було добре, але влітку працювати при них у кабінеті – це були свого роду тортури. Не кажучи вже про те, що тьмяне світло дуже шкодило зору. Тепер з цими магічними каменями у замкові буде світло навіть вночі.
– Невже? – несхвально сказала Агата. – Я думаю, що вони більше б знадобилися у лабораторії. Зрештою, якщо ми хочемо виробляти рідкий кисень уночі, то відкритий вогонь буде надто небезпечним.
«Е… їй недостатньо працювати вісім годин удень, вона хоче проявити ініціативу і працювати понаднормово уночі?» Роланд нахилив голову і сказав:
– Кхм, спочатку подивимося на магічні камені в інших скринях.
Коли вони почали роздивлятися магічні камені, то виявили, що крім різноманітних за формою і яскравістю каменів світла, половина однієї скрині була заповнена мішаниною різнобарвних каменів. За словами Крижаної відьми, хоча їх можна вважати неоціненними скарбами, всі вони були різновидами найнижчих магічних каменів, як-от камені попередження або камені пошуку шляху.
– Я не могла взяти тестові предмети з кам’яної вежі Святого Міста. Крім того, на той час я фактично залишила Спілку Досліджень, а тому відповідала за перевезення лише незначних предметів.
– А як щодо цих книг? – Роланд показав на чорні книги в кількох інших скринях. – Це записи досліджень?
– Частина з них це «Загальний принцип усіх законів», – щоки Агати вкрилися рідкісним рум’янцем. – Я хотіла дати відьмам, які досліджуватимуть пустку, путівник, що допоможе досягнути вищого пробудження.
«Навіщо соромитися?» Роланд кинув на неї здивований погляд і продовжив вивчати вміст скринь, що залишилися.
– Ця дерев’яна скриня… трохи дивна, – від слів Сільви його руки смикнулися і він швидко їх відвів.
– Якась пастка?
– Ні… є ще одне відділення. – Вона повільно сказала: – Воно внизу. Раніше я на це не звернула уваги, бо думала, що це звичайна перегородка.
Товсте дно оголилося після того, як Роланд дістав усі книги зі скрині. Анна обережно розрізала дерев’яну дошку, якою приховали дно, і дістала металеву квадратну коробку.
– Що це? – Роланд з цікавістю підняв кришку коробки і побачив усередині товсту металеву пластину, інкрустовану чотирма кольоровими кристалами. З першого погляду ставало зрозуміло, що це щось унікальне. – Можливо, Спілка залишила тобі щось цінне у спадок.
Агаті перехопило подих:
– Це… неможливо!
Її надмірно драматична реакція збентежила чотирьох інших людей. Роланд швидко повернув металеву пластину в коробку:
– У чому справа?
– Ц-це Печатка Божої Волі! – з недовірою сказала Крижана відьма. – Як Каґо зміг її отримати? – вона кілька разів перевірила скрині. – Украв її в іншої відьми зі Спілки?
– Можливо, на них напали і хтось довірив цю річ йому, – недбало сказав Роланд. – Минуло чотириста років, уже неважливо, кому належала ця скриня… Що таке Печатка Божої Волі?
– Деякі магічні камені, якщо їх поєднати разом, можуть створювати додаткові впливи, посилювати магічні здібності або ефекти – це також був один з основних напрямків дослідження Спілки. – Агата обережно взяла пластину сріблясто-білого металу. – З’єднанні магічні камені називаються печатками, а Печатка Божої Волі – найсильніша. Всі магічні камені в ній походять від демонів високого рівня, на всю Такілу їх було три чи чотири.
Роланд не втримався і присвиснув:
– Наскільки вона потужна?
– Вона може стерти з лиця землі твій замок.
Принц різко втягнув повітря.
– Але не хвилюйся, для того, щоб використовувати її, потрібна неймовірна кількість магічної сили. Що більше магічних каменів у печатці, то важче її активувати. – Агата заплющила очі, і на металевій пластині повільно засвітився один камінь, затим другий, а третій ледь-ледь посвітлів. Через деякий час, ніби витративши багато сил, вона важко зітхнула й опустила пластину. – У ті часи лише дві головні відьми Федерації могли використовувати Печатку Божої Волі.
– Ти говориш про… вищих надзвичайних?
Агата кивнула.
Роланд трохи подумав і сказав:
– Нехай Анна спробує.
– Це марно, – Агата похитала головою. – Вищі надзвичайні використовують магічну силу зовсім не так, як звичайні відьми. Вони весь час тренуються. Щойно вони еволюціонують, здатність їхнього тіла до утримування магічної сили значно… що?!
Всі чітко побачили, як щойно Анна взяла печатку майже в мить ока всі чотири камені на пластині засвітилися. А потім на краях металевої пластини з’явилося золоте світло, що стріляло ніби блискавка. Золоте світло ставало все сильнішим і сильнішим, а сама печатка нагадувала вранішнє сонечко!
– Відпусти! – вигукнула Агата.
Світло в мить зникло, ніби і не з’являлося. Анна видихнула й обережно поклала печатку назад до металевої коробки.
– Вона справді споживає багато магії. Я, можливо, можу використати її лише двічі.
У підвалі на деякий час запала повна тиша.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм. WhatsApp.
У мене є Patreon і Банка. Конверт. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.