Звільнити цю відьму. Розділ 40

Англійська назва новели: Release That Witch

Автор: Ер Му (Er Mu)

Рік: 2016

Статус: закінчено

Розділів: 1498

Переклад: у процесі

Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі

Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?

Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.

То ж, нехай почнеться його подорож.

Бажаєте зробити мені приємно?

(ノ◕ヮ◕)ノ*:・゚✧ Прогуляйтесь по сайту. Вам неважко, мені приємно.

Також у мене є Patreon. (〜^∇^)〜

Звільнити цю відьму

Звільнити цю відьму. Розділ 39

Розділ 40. Лист

Дрова горіли, але Ґелун Вімблдон не відчував сильного тепла.

Намет був великий і зробленим зі шкіри, нижній край присипали землею, тож гаряче повітря не повинно було виходити. Та він все одно відчуває холод, особливо пальці ніг, вони аж оніміли.

– Це прокляте місце, тут навіть сеча замерзає на льоту. – Він сплюнув і звівся на ноги, взявшись обома руками за стіл, під шкірою проступили вени, і міцний квадратний стіл вагою у шість футів відірвався від землі. 

Поставивши стіл біля вогнища, Ґелун відчув себе набагато комфортніше. Він зняв взуття і витягнув ноги до вогню, щоб зігріти їх. Затим розгорнув аркуш паперу та продовжив писати лист. 

«Люба Олівіє,

Я в Гермесі вже місяць, хоча церковники воліють називати це місце «Новим Святим Містом». Якби не домовленість щодо Місяців Демонів, я б не затримався тут ні на хвилину. Я бажаю повернутись додому та ще раз розділити з тобою тепле ліжко.

Через угоду сили, що мали наглядати за церквою, стали її союзниками. Вельми іронічно, еге ж? Говорячи про церкву, маю визнати, що вони зробили дещо справді дивовижне. Двадцять років тому тут були лише схили та каміння, а церковне містечко розташувалось у підніжжя гір.  Але тепер вони проклали дорогу, по якій можуть підніматись екіпажі та звели місто-фортецю на вершині.

Якби це було літо, ти могла б приїхати зі мною, щоб поглянути на це місце. Нове Святе Місто величніше за Ґрейкасл. Пам’ятаєш той театр у Ґрейкаслі? Ми з тобою ходили туди, щоб подивитись «Помсту принца». Тебе так вразила архітектура театру та його просторість.

Але якби ти побачила Зал військових справ Святого Міста, то зрозуміла б, що театр Ґрейкаслу це маленький будиночок. Важко назвати це простою спорудою, гадаю, воно більше схоже на витвір мистецтва. Ця будівля настільки простора, що в ній можна помістити п’ять театрів, але тут немає стовпів для опори. Замість них споруду підтримують вісім кісток демона. Між великими вигнутими кістками є багато дрібніших, оплетених конопляними мотузками, а ще здається буцімто дах висить просто в повітрі. Як вони додумались до цього?

А ці кістки, якщо вони справді належали демонічному звіру, то це створіння мало би бути більше ста футів у висоту. Ймовірно, лише в Гермесі можна зустріти таке чудовисько. Але не бійся, моя люба. Навіть якщо демонічні звірі величезні, вони всього лише слуги диявола. Бо жодне зло не може уникнути ока Божого. Хто б там не був, демонічний звір, відьма чи демон — вони всі перетворяться на попіл!”

На цьому Ґелун зупинився, відклав перо і стиснув кулак — рука трохи боліла. Дещо дивно, що він міг спокійно розмахувати мечем вагою у п’ятнадцять фунтів майже цілий день, але так швидко втомлювався, коли писав. Ґелун усміхнувся, схоже, його немов створили для грубої роботи.

«Говорячи про демонів, я раптово згадав про четвертого брата. Йому виділили Прикордонне Місто, жалюгідне місце. Гадаю, він уже притиснув хвоста і втік до фортеці Лонгсонг, хоча демонів там менше, ніж біля Гермеса. Не можу його звинувачувати, якби я отримав подібне місце, то теж шукав би притулку. Тож ти бачиш на скільки несправедливий мій батько. Тільки тому, що мій другий брат змалку був дуже розумним, він вирішив передати йому трон. Батько забув, що сам він не отримав Ґрейкасл завдяки розуму. Після смерті моєї матері мені дедалі складніше розуміти про що думає батько».

Ґелун завагався чи писати Олівії про свої плани чи ні. Після короткої паузи він вирішив написати, якщо все пройде вдало лист надійде після того, як він увійде до Ґрейкаслу.

«Мій шановний астролог Ансгер має рацію. Якщо я нічого не зроблю, то трон опиниться в інших руках.  Він прочитав по зіркам, що Зірка Апокаліпсису горітиме чотири місяці, затим вона віддалиться від сонця. Астролог сказав, що часу залишилось небагато, тож я не можу залишатись осторонь.

Після сьогоднішньої битви я таємно повернусь до Королівського Міста, взявши з собою вірних мені солдат. Хребет Ханьфен поступається багатством Валенсії, але там мало воїнів. Мені варто дати кілька монет і обіцянок, і ці люди, як голодні вовки, йтимуть до мети. Звичайно, я не бажаю робити ніяк збурень. Просто хочу особисто дізнатись, чому батько вирішив розпочати цю боротьбу за престол. Зрештою, що змусило його забути, що я, його старший син, спадкоємець престолу?

Астролог Ансгер вже все підготував. Олівіє, кохана, тобі доведеться почекати ще трохи. У день, коли я стану королем, то одружусь з тобою і зроблю тебе королевою. Якщо ж я зазнаю невдачі… Тобі не слід повертатися до столиці, живи щасливо.

З любов’ю,

Ґелун»

Він обережно поклав лист до конверту, а затим запечатав його воском. Перевіривши все кілька разів, Ґелун постукав по столу і до намету зайшов охоронець.

– Достав цей лист у руки Роуз на хребті Ханьфен. Тобі не потрібно їхати вдень і вночі. Не бери коня, одягнися як звичайний мандрівник і подорожуй, як інші.  Пам’ятай, що цей лист маєш передати з рук в руки.

– Буде зроблено, Ваша Королівська Високосте!

– Добре, можеш іти. – Ґелун махнув охоронцю, а затим сів за стіл, витягнувши ноги до вогню.

Тепер вже нічого не змінити.

Він заплющив очі та пригадав дитинство. Тоді він разом з Тіфейке і Ґарсією грали в королівському саду.  Коли сестра впала, він з молодшим братом потурбувався про неї. Коли ж вони почали потроху відділятись одне від одного?

Ґелун похитав головою, відсовуючи сплутані думки. Така сентиментальність йому не личить. Зрештою, вся плутанина закінчиться, коли він посяде трон.

У цю мить до намету долинув глухий звук рогу.

– Ту-ту-у-у-у-у-у-у…

З’явились! Він негайно піднявся, взувся та вийшов з намету. Зовні все рухалось. Солдати, над якими майоріли прапори, злились в один потік, прямуючи до поля битви. Луна долітала з далеку, відбиваючись від далеких гір — звук все звучав і звучав.

Якщо заграв ріг, то це означає що демонічні звірі атакують.

– За мною! – він заскочив на бойового коня, якого підвели охоронці, та клусом поїхав на вершину, до міської стіни.

Тільки стоячи на стіні Святого Міста можна осягнути всю його велич. Воно схоже на нездоланну перепону, що розділяла Непрохідний гірський хребет. Вершина стіни плоска і широка, дозволяла вільно ходити багатьом людям. Перед ними були льодовики, а позаду лежало плато.

Ось чому церква так відчайдушно хотіла збудувати Нове Святе Місто на вершині гори.

Використовуючи різницю в ландшафті, вони створили лінію оборони, яку майже неможливо перетнути.

А Ґелун Вімблдон дивився у довгостроковій перспективі. Перевезти стільки каміння і дерева з підніжжя гір на вершину, сила, яку продемонструвала церква, звівши за двадцять років Гермес, вражала.

Однак якби Ґелун недолюблював церковників, але він має визнати, якби вони не допомагали у захисті Гермесу, то всі країни на материку зіткнулися б з навалою демонів. Це також причина підписання угоди про Місяці Демонів.

Коли приходять Місяці Демонів, чотири королівства, що межують з Гермесом, повинні відправляти війська для підтримки церкви та битися пліч-о-пліч.

Чотири прапори розвівалися над містом. Скіпетр, обвитий змією — королівство Ченьсі; щит з мечем — королівство Лансінь; вершина айсберга — королівство Юндун…

Вежа зі списами — королівство Ґрейкасл.

Дивлячись на чорні плями на горизонті, Ґелун Вімблдон стиснув у руках великий меч.

>>Розділ 41<<

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської (взято тут і тут), а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. У Фейсбуці реагую трохи швидше.

У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.

Маньхуа можна завантажити тут або почитати онлайн тут.