Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Бажаєте зробити мені приємно?
(ﾉ◕ヮ◕)ﾉ*:･ﾟ✧ Прогуляйтесь по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Також у мене є Patreon. （〜^∇^)〜
Звільнити цю відьму. Розділ 44
Розділ 45. Змова. Частина 1
Коли місяць майже зник з обрію, Ґелун Вімблдон побачив, як у нічній темряві насуваються стіни столиці.
Нарешті він повернуся сюди через кілька місяців. Думаючи про це, принц відчув, як втома від довгої подорожі значно зменшилась. Але він залишався пильним, натягнув поводи коня і поманив до себе помічника, щоб той розвідав ситуацію.
Якщо все пройшло по плану, астролог Ансгер уже мав замінити міську охорону людьми Ґелуна. Після того, як помічник подасть сигнал, опуститься боковий підвісний міст.
Ґелун широко розплющеними очима дивився вперед, побоюючись, що не помітить слабкий вогонь.
Він очікував недовго, але йому здалося, що час зупинився. Коли повіки затремтіли і майже опустились, Ґелун нарешті побачив далеке мерехтіння – два внизу стіни і три над, як вони і домовлялися. Він глибоко вдихнув і махнув рукою, наказуючи своїм людям рухатись уперед.
То ж він тепер лише за крок від трону.
Ґелун проїхав разом зі своїм помічником крізь бокові ворота у міській стіні.
За його спиною було двадцять вершників, які мовчки натягували поводи, керуючи конями, щоб повільно рухатись вперед.
Міську стіну столиці збудували з каменів привезених з Хребта Упалого Дракона, це каміння світилося червоним під світлом смолоскипів, а тому здавалося просякнутим кров’ю. Міська стіна мала ширину двадцять футів, а під час її будівництва загинуло більше тисячі рабів, робітників і каменярів.
Крізь цю могутню стіну не могли проникнути армії, що складалися з десятків тисяч людей, але він зміг зробити це з легкістю. Ґелун подумав, що будь-які лазівки для проникнення у, здавалося б, непереможні фортеці з’являються зсередини цих сам фортець. Чомусь він раптом подумав про нове Святе Місто. Чи можна зруйнувати їх пишну і непроникну стіну із середини?
– Ваша Високосте, я давно на вас чекаю. – Проїжджаючи крізь ворота, він почув голос астролога, який чекав його з іншого боку міської стіни. Побачивши, що з’явився Ґелун, Ансгер спустився з коня, поклонився і віддав честь.
Ґелун відкинув зайві та дещо тривожні думки, мабуть, це тому, що він надто збуджений і не може не думати про різні речі.
– Ти чудово впорався! Охорона палацу теж замінена?
– Ваша Високосте, виникли деякі проблеми. Срібного лицаря, який погодився служити вам, перевели на південні землі три дні тому. Тож замінені ще не всі.
Ґелун нахмурився, бо це означало, що він не зможе завести до палацу двадцятеро людей. Охоронці не будуть зупиняти його, але і не дозволять стільком озброєним людям увійти до королівського палацу.
– Ну гаразд, вистачить і кількох, решта охоронятиме двері та не дозволятиме стороннім заходити, щоб завадити мені. – Він трохи вагався, але все-таки вирішив. Хоча не все за планом, але ситуація досі під контролем. Охоронці батька зазвичай залишаються у зовнішній кімнаті на ніч, тож поки є хтось, хто затримає їх на деякий час, він точно зможе з ними розібратися.
Коли вони увійшли до внутрішньої частини міста, все виглядало таким, як принц і запам’ятав. Хоча він ішов уночі, та все одно міг впізнати кожну вулицю. Без сумніву це його місце. Люди зіскочили з коней та швидко попрямували до палацу. Коли вони наблизились до дверей, більше двадцяти людей розійшлися згідно з новим планом і причаїлися біля палацу. Як і сказав астролог Ансгер, хоча охоронці були здивовані появою принца посеред ночі, та коли Ґелун збрехав, що має доповісти щось важливе, відчинили двері та впустили його.
Зрештою, він старший син короля і перший в черзі на престол.
Принц і астролог Ансгер пройшли через сад і головний зал до резиденції короля Вімблдона III. Астролог підняв факел і махнув збоку в бік, з темряви негайно вийшов охоронець і опустився на коліна перед двома людьми.
– Ваша Високосте, будь ласка, ідіть за мною.
Ґелун принюхався і відчув запах крові.
Хіба Ансгер не сказав, що частина охоронців успішно замінена? Принц придивився до охоронця, це справді був дехто знайомий, лицар, що служить графу, який підтримував плани Ґелуна. Це його трохи заспокоїло.
– Що сталося? Хтось зайшов до палацу?
– Ваша Високосте, король увечері викликав до себе покоївку, вона побачила заміну охоронців, коли виходила, – відповів лицар. – Будьте певні, ми з цим вже розібрались.
Покоївка? Батько давно не торкався до жінки – з того часу, як померла мати. Ґелун був трохи здивований, але зараз не час розбиратися з такими дріб’язковими речами. Він кивнув, нічого не сказавши, пішов за охоронцями до резиденції, а решта – за ним.
Ґелун міг пройти по палацу із заплющеними очами від початку і до кінця. Він прожив тут більше двадцяти років і добре знав, де розташовані таємні тунелі та приховані двері. Проте мета полягає в тому, щоб переконати батька передати йому трон, тож немає сенсу крадькома проникати до спальні. Принцу довелося позбутися охорони, що була зовні, щоб дати королю повністю усвідомити ситуацію, тож вони зможуть сісти та серйозно поговорити щодо успадкування трону.
Якщо він не зможе його переконати…
Ґелун Вімблдон глибоко вдихнув, подав іншим знак рукою зупинитися і зняв зі спини свій дворучний меч.
У кінці коридору були бронзові двері – це єдиний вхід до кімнат короля. За дверима приміщення з охоронцями, вони остання лінія оборони. Там, як правило, стоять два-три охоронці у разі небезпеки вони готові кинутись на захист короля.
Спочатку Ґелун злегка штовхнув двері, щоб зробити невелику щілину. Затим, стукнувши двері плечем, він увірвався до кімнати з мечем напоготові, але тут не було ні душі. У цю ж мить принц відчув сильний запах крові.
У нього промайнуло лиховісне передчуття і він побіг прямо до спальні.
Там Ґелун побачив приголомшливу сцену.
Вімблдон III сидів на ліжку, спиною притулившись до подушок, халат був відкритий, а в груди встромлений ніж. Кров стікала по животу, просочуючи ковдру.
Біля батька стояв молодший брат Тіфейке Вімблдон.
– Як… як це сталося? – Ґелун був ошелешений.
– Як і ти, старший брате, – Тіфейке зітхнув, – я не хотів цього робити.
Він заплескав у долоні й велика кількість воїнів у броні зайшли до кімнати, оточуючи першого принца.
– Це шахова партія і я хотів закінчити її за правилами. Брате, ти знаєш? Третя сестра не планувала дотримуватись правил, звичайно… як і ти. Інакше, чому ти так поспішав повернутися до столиці, почувши астрологічний прогноз Ансгера. Серйозно, якби ти не з’явився, я б не знав, що робити.
– Астролог!
Він стиснув зуби та озирнувся. Астролог Ансгер відступив назад і сказав:
– Я вам не збрехав. «Зірка Апокаліпсису почала відходити від Сонця» – це означає, що людина збилася з правильної дороги, але також означає падіння.
Тепер Ґелун все зрозумів. З самого початку він потрапив до добре продуманої пастки. Запах крові, що він відчув біля входу до палацу, не належав ніякій покоївці, а Срібного лицаря нікуди не відправляли. Але найбільше по ньому вдарив той факт, що астролог Ансгер, який піклувався про нього більше десятка років, в дитинстві навчав його читати на писати, зрештою, обрав другого принца – так само, як і батько.
– Тіфейке Вімблдон! Ми обоє його сини, але він прикладав саме для тебе найбільше зусиль, призначив тобі найкращу територію, але саме ти напав на нього першим! Ти диявол, який прийшов прямо з пекла!
Гнів промайнув у очах Тіфейке, але швидко зник.
– Ти справді так думаєш? Дорогий брате, якби ти не зміг переконати його під час цього приїзду передати тобі трон, ти справді б тихо пішов? Не обманюй себе.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської (взято тут і тут), а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. У Фейсбуці реагую трохи швидше.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.