Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun.
А також щира подяка Андрію С.
Звільнити цю відьму. Розділ 484-485
Розділ 486. Прохання про допомогу
– А що з соляною промисловістю?
У західному регіоні було багато корисних копалин, тому не дивно, що гірничодобувна справа була основою промисловості фортеці, однак Роланд уперше почув про соляну промисловість. Пам’ять четвертого принца не мала жодної інформації про особливості кожного регіону. Крім того, Роланд думав, що виробництвом солі в основному займалися прибережні міста.
– На території фортеці є родовище солі, також є по одному родовищі на території родин Мілу і Жимолості… Насправді ці три родовища знаходяться дуже близько й розташовані на межах територій. Я чув, що понад двісті років тому у західному регіоні часто починалися війни саме на тих землях і вони з перервами воювали майже 50 років, перш ніж визначився переможець, – сказав Баров, погладжуючи вуса.
Отже, три родини, які захопили ці території, стали найбільшими переможцями у західному регіоні, так? Роланд з великим інтересом запитав:
– Яка продуктивність соляних родовищ?
– Крім постачання західного регіону, вони продають сіль у Хребет Упалого Дракона, місто Червона Вода, а також невеликим селам на шляху до міст. – Баров переглянув записи: – На соляне родовище припадає близько 15% доходу фортеці.
– Так мало? – здивувався Роланд. – Ринкова ціна на сіль не низька.
– Надто важко добувати сіль із глибокого колодязя, – похитав головою керівник ратуші. – Я знаю одного дворянина у місті Срібного Сяйва, він також має соляне родовище на території. Горло колодязя там завбільшки з голову, тому навіть бочка не пролізе. Для того, щоб отримати сіль, спочатку туди потрібно залити воду, дочекатися, коли сіль розтане, а потім зачерпувати розчин бамбуковою жердиною.
– Чому б не розширити горло колодязя?
Баров гордо усміхнувся:
– Ваша Високосте, оскільки шар солі надто глибоко, якщо почати копати, то є великий ризик того, що стіни колодязя обваляться ще до того, як вдасться зануритися глибше. За його словами, колодязь на родовищі зробили ще за покоління його діда, а глибина майже така сама як у столичної дзвіниці.
«Отже, – задумався Роланд, – через обмеження глибини розкопок цієї епохи, люди вибрали метод випарювання для отримання солі. Це ефективний спосіб, але, ясна річ, процес має багато можливостей для вдосконалення. Наприклад, Лотос може подбати про соляний колодязь на родовищі або можна використати парову машину для видобутку розсолу. В будь-якому випадку ефективність значно зросте».
Якщо вдасться отримати достатній запас солі, це не тільки принесе великий прибуток Беззимному місту, але також поширить більш здорову і смачнішу рафіновану сіль по домівках усіх громадян. Бо та сіль, яку вони споживали зараз, це була крупна сіль і соляні брили, що мали різноманітні домішки та сторонні речовини.
– Я зрозумів, – подумавши про це, принц задоволено кивнув. – Можеш іти… Також не зупиняйтеся зі збільшенням населення. Місяці Демонів щойно закінчилися і біженці, які втратили свої домівки, мали опинитися у складній ситуації без їжі і даху над головою, це сприятливий час для вербування людей.
– Я подумав так само, Ваша Високосте, – Баров приклав руку до грудей. – Незабаром буде відправлена нова група посланців. Я думаю, що цього разу їхній врожай буде набагато більшим, ніж торік.
Коли керівник ратуші пішов і Роланд збирався зайнятися планом використання мінеральних ресурсів фортеці, у вікно постукали.
Він обернувся і побачив сірого сокола, який сів на віконну решітку. До лапи птаха був прив’язаний згорток паперу.
Соловейко відчинила вікно і впустила крилатого посланця.
Це був лист Педро Гелмонда з району Довга Пісня.
Роланд швидко прочитав його і не втримався від сміху. Виявилося, що після того, як Соловейко разом з ним повернулася у район Прикордонне Місто, робота по боротьбі зі злочинністю раптом стала складнішою. Інформація, яку їм повідомляли люди, була настільки різноманітною, що неможливо було зрозуміти, що з цього правда, а що брехня, вигадана заради винагороди. Кількість людей, які подали заявку на роботу, виявилася меншою за половину від початкової кількості щурів. Як новий начальник поліції, Рейн Медер працював з ранку до ночі, але не міг придушити зростання злочинного світу. Якщо так триватиме і далі, то існував великий ризик того, що громадська безпека знову погіршиться.
В кінці листа Педро написав, що сподівається на допомогу Його Високості у плані надання людей і технічної допомоги. Хоча управитель фортеці не назвав жодного імені, Роланд знав, що той сподівався на прибуття Соловейка і Вейда, які зможуть допомогти графу Мілу.
Принц передав лист Соловейку, вона прочитала текст і нахмурилася:
– Він більше не може впоратися?
– Бо він не має такого досвіду. Він заснував Пекельну банду більше для того, щоб насолоджуватися битвами з іншими щурами, але коли справа доходить до ловлі злочинців, йому складно з цим впоратися. – Роланд усміхнувся: – Я очікував такої ситуації. Боротьба зі щурами – це тривалий процес із постійними рецидивами. Але поки буде відбуватися постійний наступ на них і водночас надаватиметься шанс на краще життя, вони рано чи пізно зникнуть. Щойно люди стануть на правильний шлях, то їх буде складніше звести на криву доріжку. Це стосується як людей, так і міст.
– Ти хочеш послати мене туди? – зітхнула Соловейко.
– Не забувай, що Довга Пісня і Прикордонне Місто тепер єдине ціле, тому не потрібно розмежовувати їх. – Він знизав плечима: – Хіба я не сказав на пленарному засіданні, що колись настане час, коли ми зможемо вранці поснідати в районі Прикордонне Місто, а через півгодини працювати в районі Довга Пісня? А ти голова Управління охорони, тому, звісно, тобі доведеться часто мандрувати між двома місцями, щоб перевіряти виконання різноманітних завдань.
– Якщо я піду, то хто займатиметься твоєю охороною? – Соловейко похитала головою: – І не кажи, що тобі нічого не загрожує. Тепер і Тіфіко, і церква вважають тебе кісткою в горлі. Якщо вони пошлють по твою душу відьму, то я єдина, хто зможе зупинити таку вбивцю.
Роланд хотів сказати, що у нього під рукою був божий камінь відплати, тому звичайні відьми не становили загрози, але потім зрозумів, що її хвилювало зовсім не це.
– Послухай мене…
– Я не можу погодитися ні з чим, що ти скажеш, – перервала Соловейко. – Венді і Сувій точно будуть на моєму боці. Ти – найважливіша людина у Союзі Відьом…
– Я теж піду з тобою.
– Кха-кха, о-он як… – Соловейко раптом закашлялася, потім панічно повернула голову, уникаючи його погляду. – Раз вони просять мене про допомогу, то, схоже, я єдина, хто може це зробити.
Принц не втримався і засміявся:
– Візьми з собою Літо. Їй час навчатися застосовувати здібність на практиці.
Крім того, Сільва і Солоя також мали піти з ними. Водночас з розвідкою можна зайнятися створенням системи ідентифікаційних карток. Також було б добре заснувати ратушу нижчого рівня. Він подумав: «Цікаво, як проходить навчання вельмож фортеці Довга Пісня?».
……
Через три дні Роланд разом з відьмами і вельможами фортеці сів на корабель, що плив до району Довга Пісня.
Поглянувши на цементний пароплав, який повільно рухався річкою Червона Вода, і на залишки вугілля, що застрягали в щілинах між палубами, він безпорадно зітхнув. Раніше дістатися до фортеці Довга Пісня за один день здавалося неможливим, але для нього навіть таке плавання було надто повільним. Говорили, що час – це гроші, правильно? Роланд подумки зробив відмітку додати до плану розвитку побудову власного розкішного і швидкого корабля.
Розділ 487. Надійний щит
Увечері пароплав прибув до порту району Довга Пісня.
Отримавши звістку, Педро разом з підлеглими вже чекали на них. Коли вони прибули до замку, у залі на першому поверсі відбувся грандіозний вітальний бенкет. Після того, як він взяв фортецю Довга Пісня під повний контроль, менталітет Роланда зазнав певних змін. Спостерігаючи за вельможами, які випивали на бенкеті, він відчував, що Педро використав гроші з його кишені на ці розваги.
Після обміну фразами ввічливості зі старшим сином Жимолості, принц перейшов до справи:
– Щури знову підняли голови?
– Згідно з повідомленнями, які ми отримали, схоже на це, – Педро жестом попросив слідувати за ним і відвів принца в куток залу. – Проте порівняно з попередніми організованими групами злочинців, тепер злочини – крадіжки, пограбування, вбивства тощо – чинять окремі особи. Усіх спійманих виводили на площу і засуджували до повішення. Але, оскільки ви сказали, що для винесення вироку потрібно зібрати переконливі докази, кількість в’язнів, яких засудили до страти, досить невелика, якщо порівнювати з кількістю отриманих повідомлень. Лише для перевірки отриманої інформації знадобиться багато часу, і… – він на мить зупинився, – нещодавно ми зіткнулися з великою проблемою.
– Що за проблема?
– Хтось відкрито виступає проти вашої політики, Ваша Високосте, – стурбовано сказав Педро. – Граф Медер знає більше, я попрошу його розповісти деталі.
– Ваша Високосте, родина Мілу вітає вас, – після того, як його покликали, Рейн вклонився принцу, привітавшись, а потім почав пояснювати, що сталося. – Нещодавно на Північні вулиці передмістя сталося дещо серйозне… Ну, за словами офіцера Вейда, це слід називати справою серійних вбивств.
«Хм, уже ці слова варті уваги», – Роланд раптом відчув великий інтерес.
– Продовжуй.
– Слухаюся. – Рейн Медер заговорив низьким голосом: – Все почалося три дні тому, щовечора вдома знаходили мертвого мешканця. Спільними рисами є те, що всі жертви були чоловіками, які не мали сімей і жили самі, а найголовніше – всі звернулися до ратуші, щоб влаштуватися на роботу.
Принц нахмурився:
– Всі вони були офіційними робітниками?
– Якщо різноробів можна вважати такими, – кивнув граф Мілу. – У помешканні кожного вбитого також знайшли малюнок: корона і хрест, намальовані кров’ю. Саме через це я звернувся до ратуші за підтвердженням і дізнався, що імена жертв були у списку людей, які забиралися зводити будинки в районі Червона Вода.
– Тож ти думаєш, що їхня мета…
– Саботувати ваш план найму, Ваша Високосте, – відповів Рейн. – Чутки про цю справу розійшлися на Північній вулиці. Почали говорити про те, що кожен, хто подасть заявку на роботу до ратуші, стане мішенню вбивці.
– Я теж так думаю, – додав Педро. – Ми набрали набагато менше людей, ніж очікували. Зараз майже ніхто з Північної вулиці не наважується подати заяву. Ба більше, тепер до ратуші приходять жителі, які подали заявки, і говорять, що у них погіршилося здоров’я, тож вони не можуть покинути місто, а тому сподіваються, що чиновники можуть викреслити їхні імена. Поки що інформація про цю справу відома лише на Північній вулиці. Але якщо новини розійдуться по інших районах, це може негативно вплинути на ваш план будівництва.
Роланд на мить задумався:
– Невже ви не знайшли жодної підказки щодо вбивці?
– Щодо цього… – Рейн відкрив рота, але зміг продовжити лише після паузи: – Свідків вбивств не було, хоча я послав людей шукати інформацію, проте ми навіть не знаємо, звідки починати пошуки.
– Он як? – Роланд відчув невелике здивування. – Тоді як вирішувалися подібні справи раніше?
– Ви говорите про патруль? – Молодий граф Мілу трохи вагався: – Наскільки мені відомо, вони не мали якогось стандартного підходу. Якщо це була якась велика справа і сім’я жертви поскаржилася володарю, а той би вирішив продемонструвати підданим справедливість, то патрульні почали б тиснути на банди щурів у підпіллі, щоб ті самі знайшли злочинця. Патрульним було байдуже справжній перед ними злочинець чи цап-відбувайло. Якщо жертвою був чужинець або одинак, то патруль зазвичай закривав на це очі.
«По суті, правило беззаконня, – Роланд подумки клацнув язиком. – Іншими словами, вони майже буквально передавали судову владу щурам. Тому не дивно, що люди говорили про щурів, як про зворотний бік управління містом. Крім того, схоже в цю епоху нема такого поняття, як кримінальне розслідування. А раз не було свідків вбивства, то це б стало нерозкритою справою. Особливо у випадку, якби ця ситуація стосувалася простолюдинів».
Прикордонне Місто знаходилося під наглядом Соловейка. Крім того, склад населення був простим, тож всі види злочинів розкривалися досить швидко, тому він ігнорував цю проблему. Хоча Рейн нічого не сказав, але, можливо, граф Мілу думав, що вимога виносити вирок на основі вагомих доказів була надто складною.
Але щоб там не було, Роланд не дозволить використовувати на своїй території трюк з цапом-відбувайлом.
– Зрозумів. Завтра цю справу візьме на себе Управління охорони. Все, що вам потрібно робити, забезпечити повну співпрацю.
– Так, дякую, Ваша Високосте, – радісно сказав Рейн.
……
Після бенкету Роланд попрямував до кабінету на найвищому поверсі замку – це місце зазнало великих змін. Книжкові полиці прибрали, їх замінили м’який диван, чайний столик і крісла з подушками. У стіні за письмовим столом зробили великі отвори і встановили вікна від підлоги до стелі. Хоча вони не мали бездоганного кришталевого скла, однак відчуття відкритості негайно піднялася на вищий рівень. Крізь трохи мутнувате скло Роланд подивився вниз на фортецю, оповиту темрявою і задоволено кивнув.
Очевидно, що Педро з усією ретельністю підійшов до виконання наказів, а це означало, що принц правильно вчинив, з самого початку обравши його як свого представника у фортеці.
– Як ти збираєшся впоратися з цим? – вийшовши з туману, Соловейко сіла на стіл і схрестила ноги.
– Я не буду займатися цією справою, – принц усміхнувся і похитав головою. – Тепер, коли дворяни повернулися до Довгої Пісні, першим завданням буде організувати тут ратушу нижчого рівня, взявши за зразок систему Прикордонного Міста, сформувати департаменти і назначити голів. Що швидше це буде зроблено, то раніше Солоя займеться створенням ідентифікаційних карток. Боротьбу зі злочинністю я доручаю тобі.
– Мені?
– Ти голова Управління охорони, тобі і вирішувати, як розкривати цю справу… Якщо виникне потреба, ти можеш командувати всією поліцією Беззимного міста – і Вейда, і Рейна можна вважати твоїми підлеглими.
– Але хіба не ти завжди говорив, що повноваження відомств мають бути розділеними, а адміністративний статус – однаковим? – Соловейко розгублено сказала: – Я не розумію, як працює ратуша, але хіба це не ставить Управління охорони вище неї?
– Безпека території – понад усе, тому ти несеш пряму відповідальність переді мною, – з ноткою схвалення сказав Роланд. – Це стосується не лише поліції, у майбутньому ти проводитимеш перевірку ратуші й армії. Це правда, що різні відомства є окремими і не втручаються в роботу інших, але вони також потребують сітки, що зв’язуватиме їх та запобігатиме зловживанню влади і не допускатиме появи корупції чиновників усередині департаментів. Так можна запобігти краху нової системи зсередини. Ти мала чути слова, що найсильніший захист часто ламають зсередини, – принц на мить замовк і поглянув прямо в очі Соловейка. – І ти – найміцніший щит, який запобігає цьому. Чи це моя безпека, чи безпека території – я довіряю все тобі.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.