Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Бажаєте зробити мені приємно?
(ノ◕ヮ◕)ノ*:・゚✧ Прогуляйтесь по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Також у мене є Patreon. Там цікаво(〜^∇^)〜

Звільнити цю відьму. Розділ 48
Розділ 49. Змішаний вид
Роланд потер очі, що це ще таке? Зміни демонічних звірів знаходилося в межах біології та піддавались розумінню, проте ця почвара більше схожа на чудовисько із фільму жахів.
Здалеку воно скидалось на гігантську черепаху з двома головами. Коли створіння наблизилось, стало зрозуміло, що голови насправді вовчі.
Це що, морська свинка для Франкенштейна? Роланду здалося, що гігантський демонічний звір такий же високий, як і міська стіна, його тіло було майже шість метрів у довжину, чудовисько мало шість коротких товстих ніг, як у носорога. Однак розмір однієї ноги був з тіло дорослої людини. А голови… ці дві вовчі голови не схожі на голови монстрів, які показували у фільмах. Вони не вили і не намагались кусати одне одну, натомість голови просто звисали, їхні очі були пусті, а рухались вони, як зобмі.
Панцир на спині монстра привертав найбільше уваги. Його поверхня мала сіро-коричневий колір і була покрита водоростями. На вигляд він був дуже твердим. Як і панцир черепахи, він покривав тіло він голови до хвоста.
Однак Роланд не хвилювався, демонічний звір, який рухався так повільно, це чудова ціль. Навіть якщо рушниці не зможуть пробити панцир монстра, завжди можна вистрелити в голову. Якщо чудовисько сховає голову в панцир, то можна підірвати його.
– Ваша Високосте, це змішаний вид, – нервово сказав Залізна Сокира. – Тепер я розумію, чому різні види демонічних звірів діяли разом. Вони під контролем цього гібрида.
Як лев, що керує отарою овець? Роланд кивнув:
– Отже, це не той звір, з яким ти зустрічався.
– Це вперше, коли я бачу такий змішаний вид. Хоча він виглядає незграбним, не варто його недооцінювати. З будь-яким звіром змішаного виду складно боротися.
– Він майже наблизився до зони досяжності, – заговорив Роланд, – спочатку спробуйте лук і стріли.
Йде легкий сніг і в той же час дме мінливий північний вітер. Несприятлива погода для стрільби з лука, але двоє мисливців, яких обрав Залізна Сокира, виглядали досить впевнено.
Вони піднялися на сторожову вежу, визначили напрямок вітру і випустили стріли.
Здавалося, що стріли мали очі, вони піднялися до найвищої точки і, під впливом вітру та сили тяжіння, полетіли до панцира цілі майже вертикально.
Як і очікувалося, стріли відскочили, у голові Роланда пролунав звук рикошету.
Двоє мисливців спокійно наклали стріли – і знову вистрілили.
Останній вистріл мав кращий результат, цього разу стріли влучили в передню частину монстра. Одна зі стріл влучила в голову вовка, а інша поцілила в шию.
Проте це не змусило звіра заревіти від люті чи прискоритись, монстр зупинився на мить, заховав голови і підібгав ноги під панцир, а затим продовжив рухатись уперед.
Такі зміни всіх приголомшили.
Демонічний звір зараз виглядав як танк, нижня частина його панцира майже торкалась землі, тож навіть найкращі лучники не змогли б поцілити в тіло чудовиська.
– Взяти рушниці, – велів Роланд.
Зараз ціль була всього за п’ятдесят футів від міської стіни, навіть якщо це крем’яна рушниця без нарізу, можна не турбуватися, що куля пройде повз мішені.
Картер, Залізна Сокира і ще двоє негайно підійшли до краю стіни, поклали стволи на парапет, прицілились і вистрілили.
Поки поряд з рушницями розсіювався білий дим, Роланд побачив, як куля потрапляє в панцир і розлітається на шматки. На панцирі залишились невеликі тріщини, але змішаний вид не постраждав і продовжив рухатись з незмінною швидкістю.
Схоже, що цей панцир має міцність на основі вуглецю. Роланд подумав, як жаль, що свинцеві кулі надто м’які та легко деформуються, вони справді не підходять для проникнення в таку товсту броню. Мабуть, нереально розтрощити панцир змішаного виду, використовуючи чотири рушниці, а тому потрібна вибухівка.
Залізна Сокира прийшов до того самого висновку, що і принц. Він наказав заступнику загону списників принести вибухівку. Звір наблизився до стіни впритул. Відчувши, що він більше не може просуватися вперед, монстр задіяв свій панцир, той швидко-швидко завібрував, стукаючись об стіну з високою частотою, як електричний молот. Раптом по стіні пішли тріщини і полетіло каміння.
Бутова кладка стійка до стиснення, але її опір розтягуванню та зсуву дуже низький, тобто стійкість до вібрації майже нульова. Люди, що стояли на стіні, відчули сильну вібрацію. Незабаром голосний звук тертя наповнив вуха кожного, змішаний вид врізався в стіну.
Звір не припиняв своїх дій ні на хвилину, він майже наполовину занурився у глиб стіни.
Члени ополчення покинули покриту тріщинами частину стіни. Роланда схопила невидима Соловейко і стрибнула прямо зі стіни. Якби хтось поглянув на принца у цю мить, то подумав, що він по повітрю зійшов униз.
Коли повернувся Фаньна, обережно несучи вибухівку, то з подивом побачив, що в стіні з’явилась діра. Панцир демонічного звіра, що пробився крізь перепону, припинив вібрувати. Монстр повільно рухався уперед.
– Поквапся! – вигукнув Залізна Сокира. – Підпали вибухівку і поклади до ніг демонічного звіра!
Хоча руки Фаньна тремтіли, його розум зберіг ясність. Він пам’ятав кожну дію, яку вони виконували під час навчання. На відміну від тестового пакету вибухівки, ця містила менший заряд, а порох був поміщений у дерев’яний ящик. Між мішечком з порохом і деревом були накидані невеликі уламки гірських порід. Підпал теж був удосконалений, для запалювання використовувався кремінь і мідний дріт. Якщо цей запал виходив з ладу, пакування мало ще один шнур для підпалу. Фаньна квапливо здер тканину, просякнуту олією, і щосили потягнув за мідний дріт. Із дерев’яного ящика почулося шипіння, а потім з’явився дим, це ознака успішного займання.
Запобіжник, просякнутий сіллю, горів повільно – десь близько десяти вдихів. Коли Фаньна побачив, як з ящика виривається білий дим, навколишній світ зробився тихим. Він був свідком того, на що здатна ця річ. Якщо вона вибухне в руках, від нього навіть мокрого місця не залишиться.
Дев’ять видихів.
Фаньна прислухався до свого серцебиття, мовчки рахуючи. Він наблизився до демонічного звіра і поставив ящик на його шляху.
П’ять вдихів.
Звір насувався, ніщо не могло зупинити його.
Три вдихи.
Фаньна розвернуся і побіг.
Два вдихи.
Один вдих ——
Почувся приглушений шум, Фаньна відчув тремтіння під ногами, і у світ знову повернулись звуки.
Він обернувся і побачив, як з під панцира піднімається біла повітряна хвиля – це був сніг, піднятий вибухом. Було схоже на туманну квітку, що огорнула демонічного звіра. Чудовисько зупинилося, немов більше не могло нести тягар, гігантська туша впала на землю. З-під панцира потекла чорна кров, що намочила землю.
– О-о-о!
Натовп вибухнув радісними криками.
Фаньна сів на землю, і тільки зараз зрозумів, що його одяг просякнутий потом.
Нарешті кінець.
Коли всі так подумали, знову зазвучав сигнальний ріг.
На горизонті з’явилась ще одна хвиля демонічних звірів, яка прямувала до Прикордонного Міста.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської (взято тут і тут), а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. У Фейсбуці реагую трохи швидше.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Маньхуа можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.