Звільнити цю відьму. Розділ 50

Англійська назва новели: Release That Witch

Автор: Ер Му (Er Mu)

Рік: 2016

Статус: закінчено

Розділів: 1498

Переклад: у процесі

Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі

Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?

Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.

То ж, нехай почнеться його подорож.

Бажаєте зробити мені приємно?

(ノ◕ヮ◕)ノ*:・゚✧ Прогуляйтесь по сайту. Вам неважко, мені приємно.

Також у мене є Patreon. Там цікаво(〜^∇^)〜

Звільнити цю відьму

Звільнити цю відьму. Розділ 49

Розділ 50. Вогняна стіна

– Тобі краще?

Анна погладила Нану по спині, її живіт теж скрутило, але вона все-таки стрималася.

Коли принесли пораненого, він ще був при свідомості та постійно повторював: допоможіть мені, допоможіть мені… Відчай і благання в його очах викликало в людях глибокий жаль. Коли дівчина побачила, що кишечник вивалюється з живота пораненого, Нану вивернуло.

Навіть після такого, вона вирішила завершити зцілення. Після того, як Браян допоміг повернути кишечник на місце, Нана простягла руку та заплющила очі, щоб залікувати рани бідолахи.

– Угу… – Дівчина виглядала трохи в’ялою, вона притулилася до Анни і тихо сказала: – Сьогодні я вперше почула сигнальний ріг, з Його Високістю все добре?

– Не знаю. – Анна похитала головою. Вона хотіла піти до стіни та подивитись на ситуацію, але боялася, що може завдати Роланду ще більше клопотів. Зараз вона трохи заздрила здібності Соловейка, залишатися непомітною для інших дуже зручно.

У цю мить з боку міської стіни долинув приглушений шум, усі відчули легку вібрацію.

Браян підвівся, і стурбовано пройшовся по кімнаті.

– Спокійно, хлопче. – Мовив барон Пайн, протираючи меч. – Втрата терпіння перед виходом на поле бою, тільки погіршить ситуацію. Не кажучи вже про те, що ситуація далека від поганої.

– Вибачте, шановний пане, – відреагував Браян, – я просто не можу заспокоїтись, думаючи про інших, що відчайдушно захищають міську стіну, в той час як я марную свій час тут. Мій обов’язок охороняти це місто.

– Можливо, – знизав плечима сер Пайн, – але ти несеш відповідальність не тільки за охорону міста. Я чув, що Його Високість пообіцяв посвятити тебе в лицарі після закінчення зими, тому ти маєш зрозуміти, що перший принцип лицаря – це вірність. Він велів тобі захищати Анну, ти повинен виконати свій обов’язок.

– Ваша… правда, – Браян трохи завагався, перш ніж сісти на своє місце.

Але незабаром вони почули другий сигнал, довший, ніж перший, і він був схожим на грім серед ясного неба.

Пайн нахмурився.

– Анно! – вигукнула Нана.

Він повернув голову і побачив, як відьма прямує прямо до дверей, Браян негайно наздогнав її і став перед нею.

– Хіба ви не сказали, що хочете охороняти міську стіну? Настав час, – спокійно заговорила Анна, – поки ви будете зі мною, то не порушите наказ Його Високості.

Браян був приголомшений, він поглянув на сера Пайна.

Барон подумав, що дівчина дуже розумна. Це справді не буде вважатися порушенням наказу принца. Тому що Його Високість не наказував тримати її в лікарні. Пайн чув од Нани, що ця відьма може викликати полум’я. Якщо ситуація зараз дійсно напружена, то допомога відьми може все змінити на краще.

Обдумавши це, він кивнув:

– Захищай її.

– Так! – голосно відповів Браян піднесеним тоном.

Побачивши, як ці двоє виходять, Нана запитала:

– Батьку, ви не підете?

– Моє поле бою тут, мою люба доню, – усміхнувся барон, – чи то демонічні звірі, чи самі демони, я не дозволю їм завдати тобі болю.

Відстань між стіною і лікарнею була невелика, Анна і Браян бігли по кам’яній доріжці біля східного боку стіни. Коли вони дістались до центральної сторожової вежі, то зрозуміли, що ситуація значно погіршилася.

У стіні була велика діра, навколо Роланда стояла його особиста охорона з піднятими щитами, але декілька людей вже були збиті з ніг. Серед демонічних звірів особливою люттю вирізнявся кабан, він розганявся так, що його не можливо зупинити.

– Агов, тут небезпечно, швидко йди звідси! – хтось побачив Анну в дивному вбранні та застеріг її щодо небезпеки.

Анна поводилася так, ніби нічого не почула, вона йшла прямо до діри. Після того, як демонічний звір проклав свій шлях крізь натовп, він розвернувся і кинувся до відьми. Браян, як охоронець Анни, виступив уперед, нахилився, виставивши меч паралельно землі – скажений демонічний звір навіть не думав ухилятись. Його нога врізалась в меч – клинок одразу вилетів з рук Браяна, однак разом з цим швидкість звіра зменшилась. Кістки в його нозі були роздроблені.

Монстр упав на землю і забився, немов риба, яку витягли з води. Ніхто не наважився підійти ближче. Анна підійшла з боку до демонічного звіра, притисла руки до землі – вогонь вирвався з-під чудовиська і швидко перетворив його на попіл.

Роланд також помітив спалах вогню, він покрився холодним потом, коли зрозумів, що це була Анна.

Він такого не планував!

Спочатку Нана мала завоювати прихильність ополчення. А після того, як більшість прийняла би відьму, він хотів розкрити існування Анни.

Але зараз пізно було щось змінювати, тому він повернув голову і сказав:

– Не турбуйся про мене, іди та захисти її!

Анна не має постраждати, вона важлива людина, яка є ключем для розвитку промисловості. Якщо з нею щось станеться, це принесе велику шкоду.

– Зрозуміла, – сказала Соловейко. – Будь ласка, подбай про свою безпеку.

Анна пішла до діри в стіні. Більшість охоронців Роланда вже бачили цю дивно вбрану дівчину, тому пропустили її. Вона стала в розломі, широко розвівши руки в сторони. Полум’я, схоже на виноградну лозу, виривалось з її долонь і тягнулось до країв розлому обабіч неї.

Люди, що були свідками цього видовища, порозтуляли роти, вони не могли повірити своїм очам, коли перед ними поволі піднімалась вогняна стіна, закриваючи діру в міській стіні. Це аж ніяк не було ілюзією – висока температура змусила охоронців відступити, а сніг навколо швидко розтанув, перетворившись у білий туман, що піднявся вгору.

Демонічні звірі також відчули жар вогню, вони розбіглись у різні боки, хоча знайшлося кілька скажених чудовиськ, що кинулись у вогняну стіну, але не змогли зробити і два кроки, як перетворились на попіл.

– Усі, піднімайтесь на міську стіну! – Роланд закричав, вирішивши скористатись можливістю. – Загін списників повернутись на місця! Загін мисливців, за можливості, стріляйте!

Після цього, він схопив крем’яну рушницю Картера, піднявся на стіну і застрелив демонічного звіра, якому нікуди було тікати.

Дії принца негайно підняли моральний дух інших. Потрібно сказати, що в цю епоху дуже мало представників королівської родити чи шляхтичів билися в першій лінії. Роланд же бореться пліч-о-пліч з ополченням – це неабияк підняло бойовий дух людей.

Люди вигукували «Захистити Прикордонне Місто!» і «Бийтеся за Його Високість», відновлюючи оборонне формування так, як це було до руйнування частини стіни.

Битва тривала, поки небо не потемніло, і, нарешті, перед стіною не залишилось жодного живого демонічного звіра.

Полум’я повільно згасло і зникло, Анна вийшла з розлому, витираючи піт.

Затим Роланд побачив неймовірну сцену.

Охоронці стискали кулаки та притискали їх до грудей, шанобливо схиляючи голови перед дівчиною. Ополчення, немов під враженням від цих дій, чинило так само. Ніхто не кричав «демон» чи «грішниця», натомість вони мовчки спостерігали за нею; після жорстокої боротьби тут на деякий час запанував мир.

Невідома і могутня сила насправді жахає, але коли ця сила бореться проти ворогів, страх поступово зникає, йому на зміну приходить довіра і вдячність. 

Роланд придушив у собі хвилювання та підійшов до Анни, але він помітив, що її лице бліде, кроки непевні, а тіло похитується.

– З тобою все добре? – він обережно тримав дівчину за плечі, вона слабко всміхнулась, а затим знепритомніла в його руках.

>>Розділ 51<<

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської (взято тут і тут), а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. У Фейсбуці реагую трохи швидше.

У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.

Маньхуа можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.