Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: D. Konarev, Shvaigzam, Misha,vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun, Polina Sh., qwertyopdfghjkl.
У мене є Patreon, Buymeacoffee.
Сторінки у Facebook, Телеграм.
Звільнити цю відьму. Розділ 524-525
Розділ 526. Гільдія алхіміків
Зал очищення, розташований у східному районі, був місцем, де Лайтнін любив проводити час у будні.
Учні і підмайстри носили туди-сюди необхідні матеріали, над посудинами підіймалися хмари гарячої пари, у повітрі стояв запах сірки і кислоти, час від часу лунали звуки розбитих скляних пляшечок і гучні прокльони алхіміків – це місце завжди сповнене життя.
Хоча два роки тому він отримав підвищений і став одним із трьох головних алхіміків, а тому тепер мав власну алхімічну кімнату, проте в переповненому, галасливому і хаотичному залі очищення йому легше черпати натхнення. Алхімія була схожою на те, що він бачив перед собою – різні речовини змішувалися разом, більшість ставали каламутними і лише деякі виділялися, демонструючи блиск. Це стосувалося як кришталевого скла, так і потужного снігового порошку.
Ніхто не здогадувався, що після спалювання, плавлення і змішування сіро-білий порошок і чорне, як смола, вугілля перетворювалися на такі чудові речі. У цьому і полягала чарівність алхімії. Люди не були винятком. Гільдія алхіміків щороку набирала велику кількість нових учнів, але зрештою лише кільком з них вдавалося скинути свій грубий та тьмяний вигляд і перетворитися на справжні перлини гільдії. Лайтнін був одним із небагатьох першокласних алхіміків. Йому знадобилося 34 роки, щоб пройти шлях від учня до начальника. Зараз йому майже 50 років, до кінця життя залишилося недовго. Однак він зміг зрозуміти красу вчення мудреців, а тому був задоволений своїм життям.
Проте події, що відбулися останніми днями у столиці, трохи непокоїли Лайтніна.
Найбільші зміни сталися з тим, хто посідав на троні… Після того, як четвертий принц повісив Тіфіко, він став беззаперечним наступником. Ця новина не повинна була мати нічого спільного з гільдією алхіміків. Хай там хто був королем, вони всього лише відповідали за надання алхімічних продуктів. Однак саме вони були тими, хто передав Тіфіко потужний сніговий порошок для військових цілей, то чи могла тепер гільдія алхіміків залишатися осторонь, як це було раніше?
Тепер Королівське місто поступово поверталося до спокою. Однак четвертий принц не прийшов відвідати гільдію алхіміків, спочатку він навідався до астрологічної обсерваторії. Це було поганим знаком.
– Ти все ще думаєш про гільдію астрологів? – раптом заговорив хтось поряд з ним. – Ти дивишся у вікно і хмуришся, зазвичай твоя поведінка не така.
Раз людина заговорила з ним і не дотримувалася норм ввічливості, це мав бути інший головний алхімік. Лайтнін повернув голову і побачив Рейлі, у якого теж було сиве волосся.
– Як думаєш… що планує четвертий принц?
– Як на мене, він думає, що ті люди, які цілими днями витріщаються на зорі, марнують гроші. Що ж і ще? – недбало сказав Рейлі. – Шкода, що він не наполіг на своєму. Вони не гідні називатися мудрецями, їх давно треба було розпустити.
Як одна із двох організацій, чиїх членів називали мудрецями, гільдія алхіміків мала власних шпигунів у астрологічній обсерваторії, тому вони трохи чули про мету поїздки Роланда туди, однак вони не знали про зміст таємної розмови між ним і головним астрологом, їм не відома причина, що змусила четвертого принца відмовитися від ідеї закрити астрологічну обсерваторію.
– Що таке? Хвилюєшся, що це гільдію алхіміків закриють? – Рейлі сильно поплескав Лайтніна по плечу. – Не забувай який прибуток приносить наша продукція столиці! Щойно будуть послаблені обмеження на виробництво кришталевого скла і парфумів, то золотих драконів, зароблених за рік чи два, вистачить для того, щоб наповнити спальню принцу. Чи ж захоче він закривати гільдію?
– Але ми удосконалили сніговий порошок і зробили його потужнішим для Тіфіко…
– І що? Хіба ми могли ослухатися наказу короля? – пирхнув Рейлі. – Якщо в нього є якийсь здоровий глузд, то він не стане використовувати цей привід, щоб звинувачувати нас. Ба більше, у нього самого багато зброї на сніговому порошку. Хіба ж це не рецепт зрадника Болла? Тож успішне захоплення королівської столиці також можна вважати заслугою нашої гільдії. Можливо, ми навіть отримаємо винагороду за те, що дамо йому кращу формулу змішування.
– Сподіваюся на це, – кивнув Лайтнін, почуваючись трохи спокійніше.
Як і сказав Рейлі, гільдія алхіміків приносила значний дохід, а, отже, була куркою, що несла золоті яйця. Раз Його Високість не навідався до них відразу, то, швидше за все, цьому завадили якісь буденні справи.
Саме тоді, коли він збирався дати вказівки іншим алхімікам, до зали увірвався учень і, задихаючись, крикнув:
– П-пане головний алхімік, Йо-Його Величність тут!
– Що? Де він?
Після вигуку Лайтніта шум у залі негайно зник, а всі погляди зійшлися на учневі.
– Він над подвір’ям, – важко ковтнув той. – Його Величність прийшов з неба!
Лайтнін і Рейлі переглянулися і побачили здивування один одного.
– Негайно покличте сюди головного алхіміка Ахілла. Всі інші ідуть за мною, щоб зустріти Його Величність.
– Так!
……
Біля гільдії алхіміків зависла величезна куля, що закривала майже половину неба. Солдати, озброєні зброєю зі сніговим порошком, оточили двір. Після того, як вони обшукали гільдію всередині та зовні, куля почала повільно опускатися.
– Це має бути той транспорт, яким четвертий принц користувався, коли разом з відьмами відвідував астрологічну обсерваторію, – прошепотів Рейлі на вухо Лайтніну. – Я не очікував, що воно справді може перевозити людей у повітрі.
– Хай там що, він нарешті тут, – полегшено зітхнув Лайтнін. Потім він схопив Рейлі за плече і сказав: – Немає значення, що ми між собою називаємо його принцом, але нам слід проявляти повагу на офіційній зустрічі. Навіть якщо коронації ще не було, він все одно є королем Сірого Замку. Не будь недбалим.
– Не хвилюйся, я знаю, як правильно себе поводити, – з усмішкою сказав Рейлі.
Підвісний кошик плавно приземлився і до них у супроводі охоронців підійшов сяючий сивоволосий чоловік. Він не мав розкішного одягу, не носив корони чи скіпетра, але кожен його рух наповнений безсумнівною величчю, що повністю відрізнялося від четвертого принца, про якого вони чули. Поряд з ним був літній чоловік у мантії, Лайтнін зрозумів, що той виглядав напрочуд знайомим.
– Ваша Величносте, ми з великою повагою раді вітати вас у гільдії алхіміків, – троє головних алхіміків привіталися і вклонилися, так зробили й інші.
Його Величність усміхнувся і сказав:
– Коли я ще був у столиці, то часто чув, як батько згадував вас. Що кришталеве скло, що парфуми – це надзвичайно популярні алхімічні продукти. Їх навіть продають на острови фіордів, що приносить величезні прибутки палацу. Тож після того, як батько відправив мене до Прикордонного Міста, я також заснував там алхімічну майстерню.
– Пфф… – від цих слів Рейлі мало не засміявся вголос.
Однак Лайтнін стримував це бажання з усіх сил, намагаючись не показати нічого на своєму обличчі:
– Це дуже складно, Ваша Величносте. Не просто так говорять, що для алхімічної майстерні потрібні гори золотих драконів.
– Справді? Але я не вкладав вже так багато грошей… Ви маєте знати, яким безплідним було Прикордонне Місто. Спочатку я міг побудувати для очищення і дослідів лише кілька дерев’яних споруд. Але тепер там виготовляються багато різноманітної продукції, в тому числі скло високої якості і парфуми. – Його Величність невимушено сказав: – Тож мені цікаво, куди ідуть всі ті золоті дракони, які ви витрачаєте щороку.
– Ваша Величносте… що ви маєте на увазі? – серце Лайтніна пропустило удар.
– Це мій головний алхімік, пан Каймо Страєр, – Роланд вказав на літнього чоловіка поряд з собою. – Він перевірить результати гільдії й оцінить алхімічні продукти. Якщо за останні кілька років не було знайдено нових продуктів, то я вважаю за краще закрити столичну гільдію алхіміків. Зрештою Королівське місто щойно пережило війну, золоті дракони необхідні для відновлення будинків і вулиць.
Ці слова викликали обурення серед алхіміків!
– Ваша Величносте, я не згоден з цим! – першим, не витримавши, виступив Рейлі.
Розділ 527. Кінцева мета алхімії
– О? – Роланд поглянув на нього. – Чому?
– Стосовно цього, Ваша Величносте… ви мало знаєте про алхімію, тому, можливо, вас обманули, – поспішно втрутився Лайтнін. Рейлі був досить зарозумілим, він не проявляв поваги перед Тіфіко, то що вже говорити про четвертого принца, про якого раніше говорили, як про неосвіченого і недалекого. Однак якщо вони розлютять його, то вся гільдія могла постраждати. – Мистецтво алхімії постійно змінюється, а кожна формула представляє потенційний продукт. Однак не всі досягнення такі яскраві, як сніговий порошок. Можливо, вони не зможуть принести золотих драконів одразу, але можуть послужити основою для народження ще одного видатного продукту.
– Саме так, – невдоволено додав Рейлі. – Візьмемо, наприклад, потужний сніговий порошок. Одним з інгредієнтів є льодяна селітра, яку отримують з фекалій – вже цей процес є алхімічною реакцією. Але крім отримання льоду, селітру можна змішати з іншими алхімічними продуктами для виготовлення снігового порошку. Визначення способів використання потребує тривалого періоду пошуків і дослідження. Навіть найдосвідченіші майстри алхімії не посміли б заявити, що якийсь результат реакції був безглуздим. Ваша Величносте, їхню цінність не можна вимірювати всього лише золотими драконами. – Рейлі насупився і зиркнув на головного алхіміка Роланда: – Якщо хтось запевняє вас, що кожен продукт буде успішним, то він, мабуть, брехун!
– Що думаєте? – запитав Роланд, злегка повернувши голову.
Головного алхіміка, здавалося, це не бентежило. Він спочатку погладив вуса, а потім, коли більше ніхто нічого не сказав, приклав руку до грудей і почав:
– Ваша Величносте, вони так говорять тому, що їхнє розуміння алхімії досі перебуває на поверхневому етапі. Я можу довести, що всі їхні формули застаріли. А також визначити корисні результати чи ні.
Як тільки пролунали ці слова, в усіх алхіміків забракло повітря.
Лайтнін на деякий час був приголомшений, перш ніж прийшов до тями. Чи хоч розумів цей чоловік, про що говорить? Він сказав, що знає кожну алхімічну формулу, га? Який жарт! Столична гільдія алхіміків відкрила десятки нових формул за останні два роки – і щоб дослідити їх знадобилося б кілька днів. А він говорить, що ці формули застарілі? Лайтнін був здивований і водночас таємно радів. Цей чоловік на ім’я Каймо Страєр був абсолютно божевільним. Якщо буде хоч одна формула, якої він не знатиме, то це буде як викриття обману перед Його Величністю.
Найбільш мовчазний головний алхімік Ахілл також вирішив втрутитися. Він холодно запитав:
– Як ти збираєшся це довести?
– Дуже просто, – впевнено підійшов до них Каймо. – Ви дасте мені інгредієнти, а я назву вам алхімічний результат. Згодні?
Рейлі розлючено засміявся:
– Дуже добре. Гільдія має різноманітні матеріали, їх і використаємо для перевірки. Якщо ти у чомусь помилишся, то більше не зможеш приховувати правду від Його Величності, як робив це у Прикордонному Місті!
– А якщо я не помилюся?
– Це неможливо! – Ахілл похитав головою. – Безперечно, алхімічні формули можна повторити, але неможливо знати про них все. Ти надто легковажно ставишся до алхімії!
Після цих слів на обличчі Каймо з’явився дивний вираз, ніби він був роздратованим чи відчував жалість:
– Я не ставлюся до алхімії легковажно, просто вона само по собі є неправильною.
Лайтнін відчув, як запульсувало у скронях:
– Що ти сказав?
– Дозвольте мені спершу запитати: як ви думаєте, що таке алхімія? – Каймо залишався незворушним. – Чи вважаєте ви, що вона хаотична, мінлива, а істинна надто невловима? Це не так… Ви нічого не знаєте про алхімію, точніше, про природу всього на світі.
– Нісенітниця! – вигукнув Рейлі. – Ти хочеш сказати, що ця наука мудреців – проста, впорядкована і зрозуміла? Якщо це справді так, то чому навколо стільки різноманітних речей? Чому один камінь відрізняється від іншого?
На превеликий жах Лайтніна, Каймо усміхнувся:
– О, саме так… вона просто, упорядкована і зрозуміла.
– Ти…
– Стосовно того, чому світ наповнений такими різноманітними речами, то це вже виходить за межі алхімії, – спокійно сказав Каймо. – Іншими словами, це вищий світ, на поріг якого я тільки ступив.
– Досить – Лайтнін зупинив Рейлі, який от-от міг вибухнути. – Візьми учнів і підготуй алхімічні матеріали. Будь-які абсурдні заяви будуть знищені фактами.
Якщо дозволити Рейлі продовжувати говорити далі, він міг накинутися на Каймо й осипати прокльонами Його Величність Роланда, який взяв на місце головного алхіміка такого типа.
«Цей чоловік справді божевільний. Алхімія – проста і впорядкована?» – з гіркотою подумав Лайтнін. Вони обов’язково провчать цього чоловіка.
……
З довгого столу в залі очищення прибрали майже все і тепер на ньому лежало три аркуші паперу. На кожному були написані назви інгредієнтів.
Після обговорення троє головних алхіміків вирішили вибрати по формулі і дозволити Каймо Страєру довести власні слова. Щоб створити у Його Величності враження, що вони не роблять нічого, щоб навмисне ускладнити ситуація, а також, щоб уникнути втручання Каймо, вони записали назви інгредієнтів. Не їхня справа, знав їх цей чоловік чи ні.
Коли все було готове, Лайтнін поглянув на головного алхіміка Його Величності Роланда й урочисто сказав:
– Прошу, можеш починати.
Каймо підійшов до першого аркушу паперу на столі.
– Прожарювання селітри і зеленого купоросу? – він трохи здивувався, побачивши запис. – О, ви також відкрили метод виготовлення кислоти з двох інгредієнтів. Наслідками реакції є кілька твердих речовин і кислота, що роз’їдає метал, – відповідаючи, Каймо взяв перо і вивів на папері довгий рядок символів.
Обличчя Ахілла, який і відповідав за перший листок, спотворилося:
– Це… правильно.
Алхіміки, що спостерігали, зашепотілися між собою. Схоже, ніхто не очікував, що Каймо зможе визначити формулу, записану головним алхіміком, менше ніж за один подих.
– Тихо! – крикнув Лайтнін. – Залишилося ще два запитання!
– Йому просто пощастило, – невдоволено тупнув ногою Рейлі. – З другою формулою йому так не пощастить. До речі, що це він написав на папері?
Лайтнін похитав головою, у серці зародилося погане передчуття. Те, що сталося далі, повністю відрізнялося від очікувань двох головних алхіміків. Каймо навіть не став довго думати над другим листком, він не тільки все правильно визначив, але і вказав на пастку, розставлену Рейлі.
– Зелена купоросна кислота і мідна стружка? Якщо кислоти буде надто мало, реакції не відбудеться. А при високій концентрації кислоти і нагріванні – рідина стане синьою й одночасно з’являться бульбашки.
Завдання поставлене Лайтніном взагалі не викликало в нього жодних проблем.
– Вийняти камінь підземного світу? Інших умов нема? – Каймо взяв пляшечку, потрусив, а потім поглянув на тверду білу речовину, змочену у воді. – Це досить рідкісна річ. Якщо залишити її на повітрі, вона спалахне сама по собі, утворивши білий дим, в результаті залишиться лише біла тверда речовина. Чи не так?
– Е… – Лайтнін був абсолютно шокований.
Він отримав цю дивну речовину від алхіміка з королівства Вовче Серце. Дуже мало людей бачили цю річ раніше, і ще менше знали про її властивості!
– Ви також можете ставити запитання, – Каймо обернувся і подивився на алхіміків, які спостерігали. – Я доведу вам, що мої слова не були брехнею.
Натовп негайно сповнився хвилюванням.
– Що буде, якщо спалити охру і деревне вугілля?
– Якщо температура досить висока, то можна отримати залізо. Охра, по суті, є особливим різновидом залізної руди.
– Чому скло, отримане шляхом плавлення піску, має різні кольори? Хіба ви не говорили, що алхімія впорядкована?
– Колір відрізняється через різні домішки, для отримання скла найвищої якості – кришталевого скла – потрібен найчистіший пісок.
– Пане Каймо, в мене є запитання!
– І в мене теж!
Лайтнін з подивом виявив, що атмосфера в залі швидко змінилася. Алхіміки поступово перейшли від питань до прохань про пораду і навіть почали проявляти до нього повагу. Головний алхімік гільдії зрозумів, що Каймо почали визнавати всі присутні.
– Стуліться! – раптом гримнув Рейлі. – Це всього лише формули, які гільдія давно відкрила. Якщо ти справді знаєш усі формули, то продемонструй ту, яку ніхто раніше не відкривав. Наприклад, кінцеву мету алхімії!
«Це… неможливо», – Лайтнін ковтнув. Він вважав, що всі присутні алхіміки думали так само. Ця мета – всього лише легенда.
Але Лайтнін справді був шокований, коли побачив як кутики губ головного алхіміка Його Величності Роланда піднялися.
Погляди всіх алхіміків зосередилися на Каймо Страєрі, він спокійно усміхнувся і сказав:
– Ти говориш про перетворення каменю на золото? Звичайно, дозвольте мені продемонструвати це.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon, Buymeacoffee і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.