Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Бажаєте зробити мені приємно?
(ﾉ◕ヮ◕)ﾉ*:･ﾟ✧ Прогуляйтесь хвилинку по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Також у мене є Patreon. Там цікаво（〜^∇^)〜
Звільнити цю відьму. Розділ 57
Розділ 58. Втеча
Соловейко не знала скільки це тривало, але коли вона отямилася, то виявила, що її руки прив’язані до дерев’яного стовпа. Мотузки були також навколо талії та ніг. Вона спробувала звільнити себе, рухаючись туди-сюди, але тіло і дерев’яний стовп були так близько, що не можливо поворухнутись.
Далі вона хотіла скористатися своєю здібністю, але знайоме почуття не з’явилося, схоже, що їй заблокували доступ до магії. Соловейко поглянула вниз і побачила призматичний камінь, який звисав на шиї.
– Ти прокинулася, – Хакала підійшла до неї. – Як тобі отрута скам’яніння? Я покладала на тебе великі сподівання, Соловейко. Однак ти їх не виправдала.
– … – Соловейко глибоко вдихнула. – Ти приховувала камінь божої відплати, Хакало, ти розумієш, що робиш? – цей камінь кайдани, які використовує церква для придушення відьом, але зараз його використовувала їхня наставниця! Ще більше її розгнівав спокій на обличчях інших людей, вони немов не бачили в цьому нічого поганого. «Дідько, – подумки закричала Соловейко, – невже ви не розумієте, що стаєте схожими на тих, кого ми, відьми, ненавидимо найбільше?!»
– Це всього лиш річ, щоб карати неслухняних дітей. – Спокійно сказала Хакала. – А ти, Соловейко, та, хто заслуговує на покарання. Чи… ліпше називати тебе Вероніка? Людина, яка народилася у знатній родині та перетворилася на відьму, все ще жадає високо піднятися?
– Не розумію, про що ти говориш.
– Ти мене сильно розчарувала. Коли Венді врятувала тебе з рук дворян, я думала, ти твердо станеш на бік Союзу Співпраці Відьом. Та поглянь, що ти робиш прямо зараз, коли ми майже дістались до Святої Гори, жадаєш завадити нам досягнути мети! – Хакала похитала головою і коротко розсміялась. – Хочеш відвести сестер до принца? Можливо, ти надто довго була у полоні й рабська поведінка глибоко вкоренилася у тобі, а тому не можеш жити без господаря чи… ти хочеш продати їх дворянам в обмін на повернення свого попереднього статусу!
– Все, що я роблю, це для сестер із Союзу Співпраці, – Соловейко придушила гнів, у цю мить кричати безглуздо. – Я хочу, щоб вони не мучилися у день пробудження, щоб не переймалися щодня тим, де дістати одяг та їжу. У мене немає наміру перешкоджати твоїм планам, але сестри мають право обирати свій шлях самотужки. У Прикордонному Місті відбуваються грандіозні зміни. Креслення парової машини, яке я принесла, одне з них. Вона потужна і може працювати самостійно. За допомогою машини у шахті відкачують воду, і людям більше не потрібно займатись цим щодня.
Хакала насмішкувато спитала:
– Ти про це? – вона повернулася, взяла з рук відьми, що стояла позаду неї, сувій і помахала ним перед Соловейком. – Хоча я не розумію всього, що зображено на цьому малюнку, але купка холодного заліза зібрана разом зможе рухатися, як жива істота? Думаєш, ми трьохрічні діти!
Вона підійшла до жаровні та жбурнула сувій у вогонь.
– Ні! – скрикнула Соловейко, безпомічно спостерігаючи, як креслення перетворюється на попіл.
– Моє терпіння вичерпалось, зараз я даю тобі останній шанс. – Хакала дістала з жаровні залізний прут, кінець якого зробився яскраво-червоним від жару. – Якщо ти визнаєш свою провину перед сестрами Союзу Співпраці, признавши, що спокусилася обіцянками аристократії, я залишу тобі життя, але тебе не омине покарання за те, що ти повірила ворогу. Та якщо ти продовжиш впиратись, я використаю цей прут, щоб пробити твоє серце і прибити твій труп до стовпа, щоб дати урок іншим. – Вона карбувала слово за словом. – Не втрать останньої милості, а зараз скажи мені яке твоє рішення.
Соловейко поглянула на залізний прут, який був досить близько до неї – від його кінчика відчувався пекучий жар. Якби відьма досі залишалася тою боягузкою, то підкорилася і здалася би, так? Але вона попрощалася з минулим, нема більше тої боязкої дівчини. Тепер вона Соловейко, могутня відьма, і навіть смерть не примусить її скоритися.
Відьма заплющила очі, в очікування останнього моменту. Чомусь у голові Соловейка з’явився Роланд.
– Стоп! – раптом вигукнув хтось, вона відчула легке хвилювання і розплющила очі. Венді вийшла з натовпу і сказала Хакалі: – Наставнице, поглянь на білу тканину навколо своєї руки, ми зазнали стількох втрат, невже нам потрібно пережити ще одну?
– Що, вона навіть тебе обманула? Отямся, Венді, все, що вона сказала, брехня!
– Я не знаю, – Венді похитала головою. – Я не планувала йти з нею до Прикордонного Міста, та, гадаю, в дечому вона має рацію. Сестри мають право самі обирати свій шлях.
Вона озирнулась і голосно запитала:
– Хтось хоче піти з нею?
З натовпу ніхто не відповів, запала мовчанка.
– Тож немає проблеми, якщо вона піде сама. – Сказала Венді. – Вона не зробила нічого, щоб наразити на небезпеку Союз Співпраці, а я не можу дивитися, як ти її вбиваєш.
Соловейко зрозуміла значення цих слів, відчуваючи смуток, тому що Венді не повірила їй повністю. Ось чому вона мовчала, коли потрібна була допомога, щоб переконати інших. Але все-таки це відьма з добрим серцем, що готова протягнути руку допомоги навіть коли не згодна з чужою точкою зору.
Після слів Венді у натовпі зазвучав шепіт, затим висловилось кілька людей.
– Так, раз вона хоче повернутись, то нехай іде.
– Церква і біль забрали у нас багато сестер, наставнице, подумайте ще раз.
– Стуліться всі! – люта закричала Хакала. – Якщо я дозволю їй піти, що тоді нам робити коли з’явиться друга чи третя Соловейко? А раптом вона продасть позицію нашого табору церкві, нам не буде куди тікати! – гамір не стих, тож вона повела рукою, щоб ударити Соловейка залізним прутом. Але Венді встигла першою, піднявши вітер і збивши Хакалу з ніг.
Затим вона кинула монетку, махнула рукою, і монетку огорнув повітряний потік, що поніс її до Соловейка. Повітряний потік зник поряд із Соловейком, але монетка продовжила летіти, влучивши точно в камінь божої відплати.
Прозорий призматичний камінь зламався.
– Зрадниця! – крикнула Хакала, піднявшись із землі. Вона підняла руки – до Венді й Соловейка – дві змії з’явилися нізвідки, одна кинулася до Венді та вкусила її в руку, а інша не знайшла свою жертву.
Мотузка впала на землю, не розірвана і не порізана, але Соловейка більше не було.
Думаючи про її здібності, Хакала відчула, як холодний піт стікає по спині. Вона використала всю свою магічну силу на чарівних змій, що сяяли різноманітними кольорами, вириваючись з грудей і утворюючи стіну. Хакала зробила крок назад ——
Однак Соловейко була швидша за неї.
Лише один крок… Всього лиш один крок – і вона з’явилася позаду відьми. Залізний прут, який мав пройти крізь серце Соловейка, пройшов крізь тіло Хакали.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської (взято тут і тут), а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. У Фейсбуці реагую трохи швидше.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати хвилинку по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Маньхуа можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.