Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Бажаєте зробити мені приємно?
(ﾉ◕ヮ◕)ﾉ*:･ﾟ✧ Прогуляйтесь хвилинку по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Також у мене є Patreon. Там цікаво（〜^∇^)〜
Звільнити цю відьму. Розділ 64
Розділ 65. Недобрий знак
Раніше ріг грав не один раз, десятки демонічних звірів атакували міську стіну хвиля за хвилею, проте ополчення вміло розбиралося з ними.
Тож Роланд не панікував. Він оголосив про перерву у тренуваннях і велів Венді та Блискавці повернутися до замку та відпочити. Анна повинна була захищати Нану, що попрямувала до лікарні, де буде чекати на поранених, а Роланд із Соловейком кинулися до міської стіни.
Однак Блискавка запротестувала:
– Як дослідниця, що так довго добиралася до західного регіону цього материкового королівства, я ще жодного разу на власні очі не бачила масштабного нападу демонічних звірів. Про це навіть соромно говорити. Я хочу піти з вами! Будь ласка!
Роланд, не вагаючись, відмовив Блискавці у проханні, та сказав Венді стежити за нею, щоб та не блукала навколо, коли атакують демонічні звірі.
Потім він поглянув на Соловейка, вона кивнула, взяла його за руку і повела крізь туман прямо до міської стіни. Дізнавшись, що відьма, торкнувшись, може провести людину в тумані, – Роланду відразу припала до душі ця здібність. Таким способом можна йти крізь перешкоди, ігноруючи місцевість, долати кілька метрів за один крок, досить корисно мандрувати подібним способом.
Коли вони наблизилися до підніжжя міської стіни, Роланд обрав закуток, де його ніхто не побачить, і вийшов з туману та сам піднявся на гору. Вдивляючись у пустелю перед собою, він бачив лише білий колір, жодних ознак навали демонічних звірів. Це фальшива тривога? Схоже, про це думав не лише він, але і ополчення, що вишикувалося на стіні.
Принц відшукав Залізну Сокиру і побачив, що той дивиться вдалину із серйозним обличчям, міцно тримаючи ріг.
– Це ти підняв тривогу?
– Так, Ваша Високосте, розумієте… – Голос мислився був набагато сухішим, ніж зазвичай, – та тварюка тут.
Та тварюка? Роланд поглянув у той бік, куди дивився Залізна Сокира, вдалині він побачив темну цятку, яку важко помітити навіть на білому тлі. Згідно з правилами, піднімати тривогу можна лише тоді, коли зрозуміло, що патруль не в силах вирішити проблему. Знаючи це, досвідчений мисливець не зробив би подібного без вагомих причин.
– Це змішаний вид, – Залізна Сокира ковтун, – той самий, з яким я зіткнувся шість років тому.
Справді? Роланд нахмурився. Теоретично, злі звірі мали загинути під час нападу на фортецю Лонгсонг – вони не мали інтелекту, тож навіть не могли подумати про відступ. Захист фортеці жодного разу не був прорваний, але цей гібрид мало того, що вижив, так ще і прожив шість років? У Роланда виникло неясне передчуття.
Проте демонічний звір був дуже далеко, тому він міг побачити лише темну пляму, у той же час як Залізна Сокира чітко визначив тип чудовиська. Зір у нього мав би бути надзвичайним. «Можливо, він помилився», – подумав принц.
Демонічний звір не змусив Роланд надто довго чекати, істота почала наближатися до міської стіни і незабаром всі побачили це унікальне створіння.
Він не був таким великим, як попередній гібрид, на перший погляд, звір нагадував великого кота. Але на спині у нього двоє великих крил, що покривали боки, поки вони не розправлені. Його голова схожа на левову, але має додаткову пару очей – і якщо вони не є прикрасою, то звір може побачити рух позаду, не повертаючи голову.
Картер і кілька охоронців зарядили рушниці та стали на позиції.
Проте лев-гібрид не кинувся в атаку, він зупинився за межею досяжності арбалета і уважно вивчав стіну.
Ця відстань входила до зони ефективної дії крем’яних рушниць, але шанс влучити з першого пострілу майже нульовий.
Не пройшло багато часу, коли звір зупинився, як він раптом стрибнув ліворуч, розпроставши крила – і його велике тіло злетіло в повітря. Як і казав Залізна Сокира, чудовисько може літати або ковзати у повітрі на невеликі відстані. Перелетівши перешкоди, демонічний гібрид швидко побіг до частини міської стіни, де не було охорони.
Серце Роланда шалено забилося. Здатність оцінювати силу противника за допомогою спостереження і обирати слабкі місця для атаки є чітким доказом, що гібрид має інтелект, – саме цього бракувало іншим демонічним звірам. Час від часу вони натрапляють на слабкість своєї жертви, але це не був інстинкт, який успадковують покоління за поколінням. Коли вони стикаються з невідомим супротивником, то не здатні обдумати його можливі дії, що вже говорити про всебічний аналіз ситуації.
Що означає мати інтелект? Покладаючись на свій видатний мозок і витривалість, люди піднялися з кривавих прерій до вершини біологічного ланцюга. Роланд не дозволив собі зациклюватись на цьому, він махнув головному лицарю, щоб той ішов за ним, а інші мисливці пішли за Залізною Сокирою, щоб застрелити демонічного звіра.
Коли гібрид досягнув безлюдної зони, то піднявся вгору, легко перелетів стіну, і кинувся до населеного району, повністю ігноруючи мисливців.
– Звір! – крикнув Роланд. – Люди з другого загону ополчення піднімайтесь на стіну і тимчасово охороняйте її. Перший загін за мною!
У цю мить принц забув, що другий загін не мав достатньо часу на підготовку, тож якщо демонічний звір повернеться до стіни, вони можуть впасти у хаос і будуть атакувати поодинці. Картер вів охоронців поряд з принцом, їхні бойові здібності були найкращими і вони були готові до зустрічі з ворогом у будь-який момент. Позаду слідували мисливці на чолі з Залізною Сокирою і зарядженими рушницями.
Коли вони зайшли у старий район, їхнє поле зору звузилося, тому що навколо знаходились будинки, а вузькі та засніжені дороги, обмежили дії великої групи людей. Роланд не наважився розпорошити людей, тому вони ходили по перехрестям, сподіваючись знайти сліди демонічного звіра.
Він пошкодував, що не взяв із собою Блискавку. Якби у повітрі була відьма, що розвідувала б територію, його люди не бігали б туди-сюди.
Після пошуків десь із чверть години із провулку раптом долинули крики містян.
Змінивши напрямок, вони швидко попрямували до джерела звуку. Завдяки тому, що більшість ополчення – жителі старого району, група хутко відшукала дорогу, пройшовши провулками і чужими дворами до потрібної точки. Діставшись до місця, Роланд побачив розірваного на дві частини чоловіка, його нутрощі були розкидані по землі. Жодних сумнівів, він мертвий.
– О Боже… я його знаю, це ж Тєча!
– Прокляття, де та тварюка?
– Стережіться! Вона праворуч! – раптом вигукнув хтось. Але до того, як людина закінчила говорити, крізь стіну дерев’яного будинку, праворуч од них, проломилася чорна тінь, під стукіт уламків, гібрид кинувся до розгубленої команди, збивши одну людину з ополчення з ніг, притиснув лапами і відкрив пащу.
Першим зреагував Залізна Сокира. Він хотів вистрелити з рушниці, але виявив, що розгублені члени ополчення заблокували цю можливість. Тому йому довелося протискатися крізь натовп, наближатись до цілі крок за кроком. Подібна проблема була і в інших мисливців, вони затискали рушниці під пахвами, підстрибували, щоб зачепитись за звис і залізали на дахи.
Гібрид повністю проігнорував спис, який у нього вштрикнули, розправив крила, заважаючи натовпу до нього наблизитися, вчепився в закривавленого бійця і приготувався стрибнути, коли пролунав постріл.
На тілі чудовиська розквітло кілька чорно-червоних плям.
Змішаний вид, в якого влучило кілька свинцевих куль, люто заревів, кинувши жертву, він розправив крила, збираючись стрибнути до мисливця на даху, у цю мить Залізна Сокира протиснувся крізь натовп. Він підняв рушницю, спрямував її на демонічного звіра перед собою і натиснув курок.
Не було можливості уникнути пострілу в морду, порох потрапив навіть на ніс чудовиська. Швидкість кулі несильно знизилася, коли вона пройшла крізь око гібрида, проникаючи до його черепа.
Демонічний звір змішаного виду завмер на якусь мить, а потім упав на землю.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської (взято тут і тут), а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. У Фейсбуці реагую трохи швидше.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати хвилинку по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Маньхуа можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.