Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут, сторінка тут.
Реквізити НБУ для потреб армії тут.
Реквізити НБУ для гуманітарних цілей тут.
Звільнити цю відьму. Розділ 93
Розділ 94. Примусове знесення не потребує причини
Виробництво гармат також розвивається, друга партія увійшла в стадію свердління, тоді як для третьої накопичувалися матеріали.
Якщо пощастить, через місяць у нього буде набір із чотирьох дванадцяти фунтових гармат. Перевага вогнепальної зброї – беззаперечна, та як перетворити цю перевагу на перемогу – питання, над яким міркує Роланд.
До свого переміщення – він був інженером-трудягою, і, як і більшість людей, його розуміння війни походить з історії, фільмів та ігор. Якщо це війна холодної зброї, він передасть командування Картеру і Залізній Сокирі. Але тут все інакше, ніхто не може зрозуміти принцип бою з використанням вогнепальної зброї краще за нього самого.
У цьому випадку він може лише об’єднати всі знання, якими володіє, і будувати план на кожен крок, використовуючи знання, що випереджають цю епоху.
Щоб забезпечити перемогу, Роланд попросив Блискавку щодня літати між фортецею і Прикордонним Містом. З одного боку – стежити за станом дороги, а з іншого – точно розрахувати відстань. Роланд уважав, що перемога у війні базується на зборі інформації та розрахунках. Чи то тактичне формулювання, чи висновок щодо бойової ситуації, ці два пункти були нерозривними.
Використовуючи засоби виміру, які встановили, коли визначали дальність стрільби з гармати, він виготовив кілька метрових залізних прутів і кілька 100-метрових конопляних мотузок, після цього на полігоні для артилерійських випробувань на захід од Прикордонного Міста Роланд використав ці речі, щоб на їхній основі напалювати лінію близько тисячі метрів. Блискавка практикувала контроль над використанням мани, багато разів долаючи відстань в один кілометр із фіксованою швидкістю.
Після того, як вона запам’ятала скільки магії використовує на такому відрізку, Роланд вирішив виміряти відстань від фортеці до містечка. Використовуючи сонячний годинник для визначення часу необхідного для польоту туди і назад, він розрахував, що відстань між двома місцями приблизно 54 кілометри.
Звичайно, це відстань по прямій лінії. По факту, на дорозі є два великі вигини, щоб уникнути проходу підніжжям Непрохідного Гірського хребта. У будь-якому разі, якщо герцог вирішить атакувати по землі, йому знадобиться щонайменше три дня, щоб досягти Прикордонного міста.
Маючи в якості розвідника Блискавку, Роланд може чітко розуміти, де знаходиться ворог і які дії потрібно зробити.
У радіусі двох кілометрів на захід од містечка він встановив багато прапорців, що показували дистанцію, тому якщо ворог зайде в цю зону, артилерійські загони могли швидко відрегулювати відповідний кут без зайвих клопотів.
Тепер Роланд почав трохи нервувати, а що, якщо герцог не прийде?
У цю мить у двері постукали.
Соловейко, що лежала на дивані та жувала смужки висушеної риби, миттєво зникла, Роланд пару раз кашлянув і сказав:
– Заходьте.
Двері штовхнув Баров, помічник міністра:
– Ваша Високосте, прибув вельможа із фортеці Лонгсонг, який хоче вас бачити.
– Хто? – Роланд якусь мить не реагував. – Вони знову прислали посланця?
– Ні, це не посол, – похитав головою Баров. – Це барон Корріс, він поїхав до Місяців Демонів, а тепер повернувся.
Роланд на мить задумався, перш ніж згадав, що у Прикордонному Місті справді жили вельможі з фортеці. Але як вони сміють повертатися? Навіть більше, вони повертаються, коли починається весна. Хіба вони ніколи не стикалися з залізною хваткою королівських законів?
– Чому він хоче мене бачити?
– Його будинок знесли, бо він заважав обороні міської стіни, – сказав помічник міністра, – якщо ви не хочете з ним зустрічатися, я можу відіслати його.
Роланд хотів погодитися, але за секунду передумав:
– Нехай барон почекає мене у вітальні.
«Можливо, скориставшись ним я зможу трохи натиснути на фортецю Лонгсонг», – подумав принц.
Затримавшись із чверть години, Роланд повільно зайшов до вітальні, збоку довгого стола вже нетерпляче чекав чоловік з великим черевом. Він ходив взад-вперед, і шкіра на його обличчі здригалася на кожному кроці. Побачивши появу Його Високості, барон зупинився, і ледь-ледь нахилився, щоб привітатися.
– Сідайте, – Роланд пішов до головного місця за столом і сів. За звичкою, навіть якщо це не обід він би сказав кухарям подати десерт, але сьогодні навіть не велів їм приготувати чай.
– Ваша Королівська Високосте, – квапливо сказав барон Корріс, перш ніж сів, – як ви могли дозволити цим дурним каменярам знести мій будинок! Це був хороший будинок, його звели з кам’яної цегли. Для даху і парапету використовувалися колоди найкращої якості. Коли його будували я витратив сто… ні, сто п’ятдесят золотих драконів! – він розмахував пальцем, поки говорив.
Сто п’ятдесят монет – Роланд подумки розсміявся. Якби він щойно перемістився до Прикордонного Міста, то навіть міг би повірити на основі спогадів попереднього принца. Але тепер…
– Ви говорите про будинок, який стояв найдалі у західній частині міста?
Корріс закивав:
– Так-так-так, саме той. Це другий за величиною будинок у містечку після резиденції барона Саймона.
– Як прикро, він знаходився занадто близько до міської стіни і заважав руху моїх підлеглих. – Роланд на мить замовк. – Але ратуша вже прийняла рішення щодо компенсації.
– Скі… скільки?
Роланд підняв два пальці:
– Двадцять золотих драконів.
– Це занадто мало! Ваша Високосте… – Корріс розтулив рота, ніби хотів про щось посперечатися, та зрештою стримався. Він дістав хусточку та витер піт з чола. – Гаразд, двадцять то двадцять. Куди мені піти, щоб забрати гроші?
– Отримати? – Роланд прикинувся, що спантеличений. – Гроші виплачені власнику будинку.
– Що? За-зачекайте… я власник будинку!
– Ні, це не ви, а Блер, мій капітан другого загону ополчення.
– Хто це? – вигукнув барон. – Ваша Високосте, ви помиляєтеся! Я власник того будинку!
– Справді? Але я не бачив вас узимку, – нахмурився Роланд. – Як той будинок міг бути вашим?
– Звичайно, я на зиму повертаюся до фортеці Лонгсонг. Тим, хто захочуть залишитися в такому пекельному місці, потрібно бути обережними, щоб не стати кормом для демонічних звірів!
«Дурень», – подумки прокоментував Роланд, досі зберігаючи рівний тон у словах:
– То ви хочете сказати, що покинули свого лорда і втекли через страх перед демонічними звірами, чи не так?
– Е, я… – барон був приголомшеним.
– Охороно, – Роланд плеснув у долоні – і до вітальні зайшли двоє особистих охоронців, які затиснули Корріса між собою.
– Ва-ва-ва-ваша Високосте, що це означає!?
– Все дуже просто. Зараз у вас два варіанти. – Роланд підвівся з місця і зневажливо поглянув на барона. – Перший: ви визнаєте, що помилилися, і цей будинок вам не належав. Тоді я сприйму все це, як непорозуміння, і відпущу вас. Другий – полягає у тому, що ви зрадили свого лорда під час Місяців Демонів і покинули територію без дозволу, ганебно втікши до фортеці Лонгсонг. І тоді я посаджу вас до темниці за зраду, після чого вас повісять. Що обираєте?
Чоло Корріса продовжувало пітніти, він ковтнув, якийсь час вагаючись, перш ніж з тремтінням витиснути:
– Ваша Високосте, я… я припустився помилки, то не мій будинок.
– Отже, це було непорозуміння, – знизав плечима Роланд і сказав охороні: – Відішліть звідси барона.
Коли Корріс підійшов до дверей, принц заговорив до нього:
– До речі, коли ви повернетеся до фортеці кораблем, передайте повідомлення тим вельможам, які… гм, в яких буде таке ж непорозуміння, як і у вас. Якщо вони не планують обирати другий варіант, то не варто витрачати час на поїздку до Прикордонного Міста.
– Як… як забажаєте, Ваша Високосте, – сказав Корріс із вимушеною посмішкою, але коли він відвернувся, Роланд помітив, що барон зчепив зуби.
«Таким чином, у фортеці виникне чималенький переполох, чи не так?» – подумав Роланд.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати хвилинку по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Маньхуа можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.