Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут, сторінка тут.
Реквізити НБУ для потреб армії тут.
Реквізити НБУ для гуманітарних цілей тут.
Звільнити цю відьму. Розділ 94
Розділ 95. Зустріч
«Чорт! Чорт! Цей бісів принці, хіба він не нікчемна наволоч, кинута у безплідні гори!» – люто подумав Корріс, але через двох охоронців, що йшли за ним, тримаючи руки на ефесах мечів, йому довелося запхати свій гнів якнайглибше.
Вийшовши з воріт замку, барон відчув полегшення, побачивши, як охоронці розвернулися і пішли.
Він дістав мокру хусточку і витер чоло, сплюнув, уявляючи, що плює в обличчя принца. Цього було недостатньо, щоб угамувати його гнів, барон кілька разів тупнув ногою по плювку, після цих дій йому трохи полегшало.
«І що з того, що ти зміг завадити вторгненню демонічних звірів, чи зможеш ти міцно закріпитися в Західному регіоні? Продовжуй бути таким самовдоволеним – подивимося скільки ще ти зможеш так поводитися!» – подумав Корріс. Якби він не отримав достовірну інформацію, то ніколи б так рано не приїхав у Прикордонне Місто. Відверто кажучи, дворяни повертаються до містечка пізніше, ніж простолюдини. Зрештою, це не вони повинні займатися важкою роботою, видобуваючи руду і полюючи, їм потрібно було тільки час від часу ходити до шахти, щоб контролювати видобуток і очікувати доставку руди. А у вільний час вони ходили до мисливців, щоб поглянути чи можна купити якесь якісне хутро.
Але цього року ситуація змінилася. Корріс почув від скарбника лорда Феррено, що герцог Раян збирається вигнати четвертого принца із Західного регіону. Це не зрада Королівства Ґрейкасл, а слідування волі нового короля Тіфейке Вімблдона:
«Роланд Вімблдон більше не є лордом Прикордонного Міста, якщо він хоче отримати перепризначення на нову територію, то повинен повернутися до столиці для повторного призначення».
Лорд Феррено, який тільки за п’ять років піднявся з простого чиновника в мерії до скарбника, довірена людина герцога. Якби вони не мали далеких родинних зв’язків, і якби барон не посилав йому щороку по два чудових хутра, він би ніяк інакше не дізнався про думку герцога Західного регіону.
«Повторне призначення після повернення до столиці» – просто красиві слова, навіть Корріс знав, що найстаршого принца без жодного слова захисту відправили на гільйотину. Тож, якщо четвертий принц повернеться, чи помилує його новий король?
Жодних сумнівів, що Західний регіон – це територія герцога. Суть у тому, що якщо це лише односторонній наказ Його Величності Тіфейке, то це спірне питання. Однак якщо герцог вирішив діяти з власної волі, то Роланд Вімблдон нічим не відрізнятиметься від бродячого собаки.
Це також причина, чому Корріс похапцем приїхав до Прикордонного Міста, по-перше, він хотів якнайшвидше набрати хутра, а, по-друге, продати будинок. Барон дуже кмітливий у своїх міркуваннях. У попередні роки простолюдини з містечка вирушали до фортеці Лонгсонг у пошуках притулку. Звісно, вони майже нічого при собі тоді не мали, але цього року вони залишилися на місці, тому вони можуть мати якісь хороші товари, так? Тож він міг не тільки заробити невеликий статок, але і виказати повагу лорду Феррено.
З іншого боку, Корріс попросив лорда Феррено про тепле місце в ратуші, хоча це просто невеличка робота, але це ліпше, ніж це бідне містечко. А оскільки він не буде користуватися будинком, звісно, краще позбутися від нього якнайшвидше. Хтозна, коли герцог почне діяти, якщо будинок випадково згорить під час боїв, то це буде велика втрата.
Але він не очікував, що будинок спалять не найманці, а зруйнує четвертий принц. Тільки від думки про це у барона засвербіли зуби від злості, то був хороший будинок! Хоча сто п’ятдесят золотих драконів – це трохи перебільшено, але дім коштував щонайменше тридцять золотих драконів.
Він був готовий погодитися на двадцять золотих, але Його Високість віднісся до нього так! Не дав йому жодної монети і погрожував покаранням за злочин. Хіба він не знає, що кожного року в Місяці Демонів з цього місця їдуть усі вельможі?
Почекайте… Корріс сповільнився і раптом відчув, що щось не так. Хоча він раніше чув, що четвертий принц мав погану вдачу і мало знався на своїх обов’язках, і коли принц уперше прибув до Прикордонного Міста він одразу почав чіплятися до дружини барона Саймона, про нього багато жартували у приватних розмовах, але коли барон Корріс зустрівся з ним сьогодні, все було зовсім не так. Принц не злився і не вів себе нахабно, його манери повністю відрізнялися від попереднього поганого характеру та малоосвіченості. Принц розмовляв з ним нормальним тоном, чому ж він так злякався і слухняно відмовився від своєї власності? Чи справді Його Високість стратив би Корріса, якби він сказав, що то був його будинок?
Правильно… Корріс не стримав тремтіння, і на його лобі знову виступив піт. Пригадуючи свою зустріч з принцом, у нього виникла ілюзія, ніби він говорив з герцогом.
Барон швидко похитав головою, відкинувши неприємні спогади. У будь-якому разі, четвертому принцу залишилося задирати ніс кілька днів. Коли герцог Раян поверне Прикордонне Місто під своє правління і відвезе Роланда Вімблдона до столиці, барон буде сміятися з нього. Можливо, він зможе попросити про двадцять золотих драконів у герцога, як про прояв справедливості для себе.
Подумавши про це, він знову зміг розслабитися. Оскільки барон отримав певну кількість хорошого хутра і йому більше не потрібно продавати будинок, він може раніше повернутися до фортеці. Доволі претензійно говорити «передати повідомлення тим вельможа, у яких можуть бути такі ж непорозуміння», коли він повернеться до фортеці Лонгсонг, йому потрібно як найліпше відтворити це, щоб показати усім, що таке блеф.
Коли він покинув замок і спустився схилом, Корріс пройшов повз жінки в капюшоні.
У цьому немає нічого дивного, жінки, що прибувають до міста і їдуть з нього, одягаються таким чином. Щоб побачити красиву леді, потрібно їхати до столиці. Але коли вітерець підняв край каптура жінки, Корріс відчув, як його серце прискорилося, а навколишнє повітря, ніби згустилося.
Боже, яка жінка, з рідкісним довгим зеленим волосся, а її обличчя, яке стало видимим всього на мить, приголомшує. Навіть якщо помістити її у Королівське місто Ґрейкасла, вона затьмарить усіх дам і принцес. Звідки така людина з’явилася у Прикордонному Місті?
Він озирнувся і хотів наздогнати її, щоб подивитися, як події розгортатимуться далі, але виявив, що жінка йде в бік замку.
Це жінка Його Високості принца? Барон повагався трохи і зрештою вирішив здатися. Він справді не хоче більше мати справу з четвертим принцом, тому залишить цього лиходія герцогу, а йому ліпше повернутися до фортеці раніше.
З пристані барон сів на власний однощогловий кліпер і моряки швидко підняли вітрила, відійшли від причалу і корабель попрямував до фортеці Лонгсонг.
На зворотному шляху Корріс, який сидів на носі корабля і грівся на сонці, побачив дивне видовище.
На сніговому полі приблизно в п’яти милях від Прикордонного Міста в його полі зору з’явилася велика група людей – вони були одягнуті в однакові шкіряні обладунки та несли за собою дерев’яні списи. Вони повільно рухалися по снігу, утворивши довгі лінії. Хоча їх розділяв ліс, тому не всіх було видно, але людей було не менше сотні.
Це… фермери і шахтарі, яких четвертий принц використовував для боротьби з демонічними звірами?
На початку місяця, до танення снігу, дорога недоступна, і як важко рухатися по сніговому полі Корріс навіть уявити не міг. Але ця група людей продовжує рухатися, ніби не бачачи снігу, в який занурюються, ніби це невелика справа…
Він хотів розсміятися від цього видовища, але не зміг. У нього несвідомо виникло питання, чи зможуть лицарі під командуванням герцога Раяна зробити щось подібне?
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати хвилинку по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.