Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут, сторінка тут.
Реквізити НБУ для потреб армії тут.
Реквізити НБУ для гуманітарних цілей тут.
Звільнити цю відьму. Розділ 95
Розділ 96. Листочок
Листочок не думала, що колись знову наблизиться до звичайного міста, коли побачила купу зайнятих людей навколо себе.
Коли вона увійшла в межі Прикордонного Міста, перед нею одне за одним з’являлися цегляні одноповерхові будинки, ніби спогади, які були довгий час покриті пилом. Минуло менше половини року після того, як вона втекла у Непрохідний Гірський хребет, але їй здавалося, що те, що вона бачить перед собою, було незнайомим, ніби це якийсь інший світ.
Нещодавно минули Місяці Демонів, містяни повинні мати поганий вигляд і недобре себе почувати після зими, через брак одягу та їжі. Листочок пам’ятала, що Союз Співпраці колись узимку проходив крізь нетрі міста Їньґуан – люди там голодували і повсюди лежали замерзлі трупи. Живі виглядали як ходячі мерці, їхні обличчя заціпеніли, а рухи були повільними.
Але тут більшість людей, яких вона бачила, були сповнені енергії: хтось сушив рибу біля дверей будинку, хтось лазив на дах, щоб полагодити зламану черепицю, багато чоловіків середнього віку з мотиками і молотками ішли на північ міста, вони радісно всміхалися і розмовляли. Листочок, коли зустрічалася з ними, опускала край каптура і максимально уникала їх.
Замок розташовувався на високому пагорбі у південно-західному районі міста. Навколо нього не було рослин. Можна сховатися у стовбурі, щоб уникнути ворогів, але це приверне сильну увагу, коли на схилі раптово виростуть дерева.
Вона не та відьма, що здібна у переховуванні. Роздумуючи над цим знову і знову, Листочок вирішила, що замість того, щоб ховатися, ліпше підійти до замку відкрито.
Якщо Соловейко не збрехала їй, то проблем не буде, якщо вона навіть увійде через головний вхід.
А навіть якщо Соловейко обдурила її та сестер Союзу Співпраці, то вона здатна втекти від погодні двох охоронців, що стоять біля входу.
Звичайно, у найгіршому випадку – це означає, що Соловейко зрадила всіх і служить принцу, допомагаючи полювати на відьом, тоді Листочок, швидше за все, помре тут. Соловейко найкраща бойова відьма, мало хто може уникнути погоні, коли їх переслідує вона, навіть якщо вони такі ж сильні, як Хакала, немає впевненості в перемозі.
Листочок приготувалася до гіршого. Якщо вона не повернеться живою, Шуцзюань візьме на себе роль наставниці та поведе сестер далі. Ніхто не знає відповіді, де знаходиться пункт призначення і куди вони потраплять.
Вона повільно піднялася схилом пагорбу, наближаючись до воріт замку. Охоронці швидко помітили її, поклали руки на ефеси мечів і один з них голосно сказав:
– Це замок принца, тобі тут не місце, іди назад! – він замовк, а потім додав: – Якщо у тебе термінова справа, то йди цією дорогою, поверни ліворуч, до ратуші. Там тебе хтось зустріне і зробить відповідний запис.
Листочок глибоко вдихнула і зняла капюшон. Як і очікувалося, вона побачила, як розцвітає здивування на обличчях обох охоронців. Не очікуючи, коли вони отямляться, Листочок сказала:
– Я відьма.
У момент, коли вона вимовила це, Листочок майже була готова до того, що охоронці витягнуть свої мечі. Але двоє охоронців лише перезирнулися, на їхніх обличчя не було і сліду огиди, яку не могли приховати звичайні люди, почувши слово «відьма». Один із них навіть з великою цікавістю запитав:
– Що тобі потрібно, відьмо?
Від такої реакції серцебиття Листочка раптом прискорилося. Вона придушила хвилювання, яке от-от мало вибухнути і сказала найспокійнішим тоном:
– Я хочу зустрітися з Соловейком. Або Анною і Наною.
У розповіді Соловейка відьми часто навідувалися в замок і Його Королівська Високість не обмежував їхню свободу, а охоронці під керівництвом четвертого принца заплющували очі на те, коли вони входили і виходили… Якщо те, що сказала Соловейко, правда, тоді не можливо, щоб охоронці не впізнали ці імена.
Охоронець, який поставив їй запитання, поплескав напарника по плечу:
– Наглянь за нею, а я повідомлю Його Високості.
Листочок дивилася, як він пройшов крізь ворота і швидко зник у саду.
Що її чекає: вітання від сестер, облава охоронців чи гострий ніж із тіні?
Вона опинилися у дивному протиріччі, їй хотілося вірити Соловейку, але що ближче Листочок підходила до відповіді, то більше боялася розчарування. Можливо, Соловейко змінила тут особистість і її звуть якось інакше? Чи може бути, що Анна і Нана були вигадані? Чи…
Ніколи ще час не йшов так повільно! Кожен удар серця, здавалося, займав сотню років. Вона довгий час чекала яка ж буде її доля.
Чи це було довго, чи це було коротко – вона почула голос Соловейка, здивована, Листочок подумала, що їй почулося.
З-за воріт з’явилася знайома постать, вона кинулася до неї майже одночасно з голосом. Затим її тепло обійняли.
– Листочку, ласкаво просимо додому!
**********
– Це мій запасний одяг, ти можеш спочатку носити його, – Соловейко нишпорила у шафі. – А ще пальто, черевики… О, так, тобі ще потрібна нічна сорочка і банний рушник.
– Чому ти поспішаєш? – Венді всміхнулася і похитала головою. – Коли Його Високість прокинеться, вона, ясна річ, отримає все, що буде потрібно.
Дивлячись на зайняту Соловейко, очі Листочка зробилися гарячими, вона шморгнула носом, прикусила губу і витерла сльози, що набігли. Вона боялася, що як тільки відкриє рота, то з її очей нестримно потечуть сльози.
Виявилося, що Соловейко не збрехала їм, принц, який добре ставиться до відьом, насправді існує.
– Хочеш помитися в гарячій воді? Ти певно втомилася йти сюди від табору, – сказала Соловейко, поклавши рушник і одяг для Листочка, – Його Високість поки спить, коли він прокинеться, то буде радий тебе бачити. До речі, ви знайшли Святу Гору? Як справи в інших сестер?
Як тільки Соловейко поставила ці питання, зір Листочка затуманився. Вона більше не могла стримуватися. Листочок обняла Соловейка і випустила біль, який придушувала у глибині серця.
Вона плакала до тих пір, поки одяг Соловейка не промок повністю, тільки після цього Листочок поступово заспокоїлася.
Потім вона від початку до кінця розповіла, що сталося з сестрами, після того як троє відьом покинули Союз Співпраці. Розповідаючи про сестер, які загинули в диких землях, вона відчула, що Соловейко стиснула руку.
Коли Листочок закінчила говорити, вираз на обличчі Венді був надзвичайно похмурим:
– Я не очікувала, що Хакала заведе Союз Співпраці у глухий кут. Вижило тільки семеро із сорока двох сестер… І це моя відповідальність. Якби я твердо стала на бік Соловейка…
– Це не твоя вина, – сумно сказала Соловейко, – ніхто не може передбачити майбутнє, головне тепер, що робити далі. – Вона поглянула на Листочка. – Ти сказала, що ще шестеро сестер вижили, де вони?
– Вони чекають звістки від мене біля входу в каньйон. Ми домовилися, що якщо я не повернуся, Шуцзюань поведе їх звідси або на далекий південь, або, можливо, навіть доведеться перетнути протоку…
– Тоді нам потрібно швидко привести їх сюди, – рвучко сказала Соловейко, – я зараз же вирушаю, Венді, ти подбаєш про Листочка.
– Зачекай, а якщо вони не повірять? Тобі слід відправитися з Листочком і Блискавкою. Вона зараз має тренуватися в польотах на західному кінці міста. Ви можете взяти коней, щоб сестрам було легше подорожувати. – Дбайливо сказала Венді.
– Але Його Високість… хіба він ще не спить? – Листочок була збентежена. – Чи не потрібно спитати його дозволу?
– Не хвилюйся, – м’яко сказала Соловейко, – коли Його Високість про це дізнається, він буде щасливим.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати хвилинку по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.