Втрачене дитя

Авторка: Silver Raven

Фандом: манґа/аніме «Сейлор Мун»

Персонажі або пейрінг: Жадеїт, принцеса Сереніті, принц Ендіміон, Кунцит та інші

Рейтинг: R, можливо буде NC-17

Жанри: гет, слеш (яой), фемслеш (юрі), романтика, фантастика, фентазі, AU

Попередження: OOC, зміна статі (gender switch)

Дисклеймер: герої манґи/аніме мені не належать, я ними пограюсь і поверну на місце

Розмір: максі

Статус: пишеться

Розміщення на інших ресурсах: пишіть, там розберемося

Опис: Обставини склалися так, що лордом-хранителем принца Ендіміона Жадеїт не став, але він про це не шкодує. Молодик воліє триматись подалі від королівської сім’ї та її вартових, однак це триватиме не довго…

Увага: Цей текст може містити натяки і/або описання одностатевих стосунків, якщо вони для вас неприйнятні – не читайте його. Також текст може містити сцени фізичного і психологічного насильства, обсцентну лексику й інші неприємні/шокуючі речі. Ви попереджені й розумієте, що робите, читаючи цей фанфік.


Палац, Сейлор Мун, Втрачене дитя, фанфік Втрачене дитя, Жадеїт
Розділ 4

Кунцит уважно вивчав кімнату, куди перемістився у пошуках принца і двох лордів-хранителів. Він не очікував, що з будь-якого кутка вискочить фанатик, зловмисник чи будь-хто інший з недобрими намірами щодо Ендіміона, звичка вимагала від нього прискіпливості й обачності. Подібна звичка з’являлась у кожного хранителя королівської сім’ї.

Кунцит Айс здогадувався, що за справа могла привести Нефрита з Цоїзитом до колишнього претендента на місце лорда-хранителя. Берил Форест. Леді-хранителька обрана королем, коли принц Ендіміон відмовився від усіх запропонованих кандидатів. Часу тоді було обмаль, її назначили одразу.

Кунцит визнавав, що Берил сильна обдарована. Розумна і привітна. Навіть дуже привітна. Особливо до принца. Ендіміон останнім часом відточив уміння зникати в невідому напрямку при появі своєї хранительки. У чому йому всіляко допомагали Нефрит і Цоїзит.

Також Кунцит визнавав (собі не має сенсу брехати), що Берил Форест йому не подобалась. Можливо, причина полягала в тому, як вона стала леді-хранителькою.

Айс гарно пам’ятав скільки зусиль він докладав, аби стати найкращим обдарованим у своєму регіоні. Кунцит мріяв потрапити в супровід когось із хранителів короля. Та коли він добрався до вершини, народився принц Ендіміон – і обдарований витягнув щасливий квиток у майбутнє: переміг у змаганні та став першим лордом-хранителем спадкоємця престолу. А в двох наступних перемогли Нефрит і Цоїзит.

Мабуть через ту кількість зусиль і щоденної праці Кунциту не сподобалась та легкість з якою Берил стала леді-хранителькою. Він, хоч і вміло це приховував, недолюблював Форест навіть більше, ніж колись Жадеїта Куро.

Жадеїта він пам’ятав непривітним, відстороненим і зверхнім юнаком, що дивився на інших, як на щось бридке і не варте його – такого прекрасного – уваги. Невисокий, із зовнішністю венеріана – тільки в них було волосся насиченого жовтого кольору – в білих рукавичках, які ніколи не знімав.

Хлопець не подобався Кунциту, бо був не схожим на свого батька – Рюноске Куро. Головного радника короля. Суворого, але чесного чоловіка. Та, мабуть, більше за все в Жадеїті Айса дратувала його нехіть що-небудь робити. На змаганнях він ніколи не викладався на повну. Від чого складно було сказати наскільки юнак сильний обдарований. З плюсів у Жадеїта було тільки особливий талант «читати» людей. А в іншому – хлопець був ніяким. Та чомусь саме цього претендента на місце хранителя виділяли найбільше. Кунцит не витримував такої несправедливості та чіплявся до молодшого Куро, а той і собі не залишався осторонь. Вони часто чубились. А от у Нефрита і Цоїзита з Жадеїтом склалися досить теплі стосунки.

Можливо тому, що хлопець не посміявся з них, коли дізнався про їхні особливі дари. Нефрит міг читати майбутнє по зіркам. Цоїзит – змінювати своє тіло, як заманеться. Берил, коли дізналася, довго сміялася і глузувала, доки не втрутився Кунцит. Його дівчина поважала. Бо навіть вона не могла нічого заподіяти обдарованому з абсолютним щитом. Хоча її особливий талант – досить потужна вогняна атака.

Леді-хранителька нажила собі двох ворогів, налаштувала проти себе Айса і самого Ендіміона. Нічого дивного, що Цоїзит, котрий на думку Кунцита був ініціатор цієї подорожі, очікував найменшого шансу, щоб позбутися від неї. Вибрав він, авжеж, не найкращий час. Але, якщо вийде, то Айс перший його підтримає.

Здогадатися, чому вони вирішили навідатися до Жадеїта, неважко. Перше, Браун і Кіцуне з Куро, тобто уже Цукіно в хороших стосунках. Друге, особливий дар Жадеїта. Він може «прочитати» Берил і якщо знайде хоч найменшу загрозу принцу, то король повірить. Дар Цукіно не обманює. Третє, Форест не знає, хто такий Жадеїт Куро-Цукіно. Бо скандал, з яким хлопець пішов зі змагань на місце четвертого лорда-хранителя, дуже швидко зам’яли, щоб не полоскати прізвище головного радника короля. До того ж, Цукіно довгий час не з’являвся в королівському палаці. Мало хто зможе його згадати. Якщо такі люди взагалі знайдуться. Юнак, якого пам’ятав Кунцит, зник, а молодик, з яким від нещодавно зустрівся, мало нагадував давнього знайомого.

– Що робитимемо? – першим не витримав Цоїзит.

– Чекаємо господаря. Буде досить грубо піти і не по прощатися.

Кіцуне поглянув на Брауна: ти чув те, що і я? Нефрит на мить заплющив очі, а коли розплющив у кімнаті з’явився Жадеїт з дівчиною на руках. Він обвів їх уважним поглядом і зупинився на Айсові.

– Кунцине, мені потрібна твоя допомога. Іди за мною.

Айса не дарма обрали капітаном лордів-хранителів, він швидко аналізував і приймав рішення. Наказав Нефриту і Цоїзиту наглядати за принцом, похапцем догнав Цукіно, що вже піднімався сходами на другий поверх. Той сказав куди йди. Кунцит відчинив двері потрібної кімнати, щоб Жадеїт міг зайти, і оббіг її поглядом.

– Сильна обдарована? – поцікавився він, помітивши кількість оберегів, які витягували силу.

– Дуже. – Відповів Жадеїт, вмощуючи доньку на ліжку. – Та не може користуватись своїми силами.

Кунцит гмикнув. Пильно глянув на дівчину.

– Блок?

– Ненька постаралась. – Зітхнув Жадеїт провівши над Усаґі руками. – Іди сюди, я не вмію передавати силу на відстані. – Протягнув до нього правицю.

– Ти ж порталом перемістився туди й назад! – Здивувався Кунцит, наблизившись.

Він міцно стиснув протягнуту долоню і зазирнув у лице жовтокосого обдарованого. Навіть бровою не повів. А раніше людина, яка посміла торкнутись Жадеїта, отримала б такий погляд, що відразу б накивала п’ятами.

– Скоро сам зрозумієш у чому справа.

О, Кунцит зрозумів. Дівчинка виявилась дуже-дуже сильною обдарованою. Вони довго забирали надлишок сил, що намагались проломити блок. Стало зрозуміло, чому Жадеїт не намагався звільнити дар доньки. Вона ще ненароком потоп на планеті влаштує. Така сильна.

Айс потер руку, коли вони закінчили. Шкіра палала. Взята сила ніяк не хотіла влягатися, вирувала в середині, п’янила, штовхала утнути що-небудь незвичне.

– Ти як? – поцікавився Цукіно, запевнившись, що Усаґі просто спить.

– Бажаю наробити дурниць. – Щиро зізнався Кунцит.

– Пройде. Це не надовго. Ходімо, гадаю нас уже зачекались.

– Ти міг би попросити Нефрита чи Цоїзита. – Зауважив Айс. Чужа сила потроху вгамовувалась.

– Принц з ними поділився. Вибір був між тобою і ним.

– Ти все правильно зробив. – Одразу ж погодився капітан хранителів.

– Я теж так подумав. – Жадеїт моргнув, потягнувся пальцями до сережки і сам себе зупинив, нахмурившись. – Мені потрібно поговорити з вчителькою Усаґі, підійду за кілька хвилин.

– Гаразд. – Кивнув Кунцит і попрямував униз. – Ну?

– Що «ну»? – озвався Кіцуне.

– Подальші плани?

– Нам дуже потрібно поговорити з Жадеїтом.

Айс замислився, поглянув нагору. Власник дому ще не спускався, зате чулось його бурмотіння. Що ж, якщо Цукіно знайде бодай щось, що допоможе позбутися Берил, то він зачекає.

– Це я зрозумів. Де ви зупинитись планували? Тільки не кажіть, що впали як сніг на голову і збиралися тут залишитися? – Трійка виразно промовчала. Кунцит відчув гостре бажання вилаятись. – Будемо сподіватися, що Жадеїт нас не вижене.

Кіцуне тихенько кашлянув.

«О, ну авжеж, – раптом незадоволено подумав Айс. – Цоїзит збирався скористатися своєю красномовністю».

– Чого ти нас шукав? Ми гадали у нас є кілька годин. – Змінив тему Нефрит, кинувши на рудого хранителя застережливий погляд.

– Було б, якби мене не зустрів Алмаз. Нагадав, що принцеса Нехеленія збирається навідатись до нас з почтом і поцікавився чи все у нас готово.

– Ой. – Пискнув Кіцуне.

– Цоїзите…

– Я все зроблю!

– Що ти зробиш, друже? – поцікавився Жадеїт, спускаючись сходами. – Кунците, будь ласка, тримай себе в руках.

– Поговорив? – повернувся до нього Айс, який вирішив трохи відволіктись, аби не зірватись і не наговорити дурні.

– Так, владнав проблему. А що у вас відбувається?

– Та один…

– Підготовка до прибуття принцеси Нехелінії. – Обірвав слова капітана Кіцуне.

– Принцеса спуститься на Землю? – недовірливо уточнив Цукіно.

– О так, справа зв’язана з Галаксією.

– Цоїзите, трясця б тебе вхопила! – не втримався Кунцит.

– Це ж Жадеїт, він нікому не розкаже.

– І словом не прохоплюсь, – кивнув обдарований. – То Нехеленія спуститься на Землю… Коли це буде?

– За два тижні. Точніше уже трохи менше. – Відповів на запитання Нефрит.

– Гаразд. Мені знадобиться пара днів, щоб владнати справи.

– Їдеш з нами? – зрадів Цоїзит.

– Ти ж від мене так просто не відчепишся. – Зітхнув Жадеїт.

– Так, я такий. – Гордо задрав носа Кіцуне.

– Це був не комплімент! Який там найкращий готель?

– Нащо тобі?

– Замовлю номери для нас з донькою.

– Та для чого? Поживете у мене!

– Ні. – Втрутився Кунцит.

– Чому «ні»? – напружився Цоїзит. Невже йому здалося, що капітан їх підтримує?

– Бо я здогадуюсь, що ви задумали і  обдарований, який проживає у твоєму домі, довіри в Берил не викличе.

– Але ж не в готелі йому з донькою бути!

– Поживуть у мене.

Кіцуне розкрив рота, постояв так трохи і закрив.

– Як тобі така пропозиція, Жадеїте?

– Непогана. – Цукіно з усмішкою поглянув на друга. Він ще ніколи не бачив, щоб у того забракло слів. – Ходіть, я покажу кімнати, де ви зможете перепочити.

Спочатку Жадеїт влаштував принца Ендіміона, обабіч його кімнати розмістилися Цоїзит і Нефрит, Кунцит вибрав спальню напроти.

– Ти як? Заснути зможеш чи потрібне снодійне?

– Гадаю, зможу. – Айс повів плечима і повернувся до власника дому. – Дивно бачити тебе без білих рукавичок.

Жадеїт моргнув, наче не зрозумів про що той говорить, але усміхнувся, коли згадав.

– О так! – Цукіно підняв руки і покрутив ними. – Але вони мені тепер не потрібні, я добре контролюю свій дар.

– Що? – здивувався Кунцит.

– Принести снодійне?

– Ні, не треба. І так засну.

«…тепер не потрібні, я добре контролюю свій дар», – подумки повторив Айс.

Жадеїт побажав гостю доброї ночі та пішов займатися справами. Потрібно викликати Джулію і Джорджа. Написати Ікуко. Розібратися зі школою. Усаґі поїде з ним, так що їй не до навчання буде. Поглянути, що там написали лікарі. Якщо знову нічого не знайшли, то навідається до давніх знайомих.

Ті, ймовірно, можуть знати причину головних болів.

Если вы найдете ошибку выделите ее и нажмите Shift + Enter или Кликните сюда чтобы отправить нам уведомление.