Hero

Авторка: Silver Raven

Бета: нема

Фандом: Джоан Ролінґ «Гаррі Поттер»

Персонажі: Северус Снейп, Темний Лорд

Рейтинг: G

Жанри: фентазі, можливе AU

Попередження: ООС, крапелька жорстокості, але без детальних сцен

Дисклеймер: всі права на героїв і героїнь книг/фільмів належать правовласникам

Розмір: драбл

Статус: закінчено

Розміщення на інших ресурсах: питайте, я не кусаюсь. Майже \(★ω★)/

Примітка: належить до серії «Миті, яких не було»

Опис: Коли-небудь це закінчиться. Северус Снейп сподівається, що зможе допомогти.

Бажаєте зробити мені приємно?

(ノ◕ヮ◕)ノ*:・゚✧ Прогуляйтесь по сайту.

Також у мене є Patreon.

I’m just a step away

I’m just a breath away

Losin’ my faith today

(Fallin’ off the edge today)

До чого ж холодні пальці! Северус стримує бажання зажмуритися й дивиться прямо в червоні очі. Одне неправильне слово, неправильна дія, неправильна думка – і він зірветься з леза, по якому ходить. Снейп чудово розуміє, що може ніколи не покинути це місце. Якщо Волдеморт забажає, то декана Слизерина ніколи не знайдуть.

Але Темний Лорд спокійно веде пальцями по обличчю Северуса, наче намічає лінію, де буде різати. Де буде боляче. Тонкий натяк на майбутню кару.

– Нарешті випурхнув з-під крила Дамблдора, покинув тепле місце та прийшов до мене… Тобі не страшно, Северусе? – і голос тихий, майже лагідний.

– Страшно. – Спокійно відповідає Снейп. Авжеж, страшно. Будь-якій людині страшно дивитися в очі власній смерті.

I am just a man

Not superhuman

(I’m not superhuman)

Someone save me from the hate

– Страшно, – повторює Волдеморт, натискаючи пальцем на щоку Снейпа, наче хоче розідрати шкіру і втиснути ніготь в м’язи, щоб проникнути аж до самих кісток і вже там залишити мітку. Тавро, що не стрети. – Мені подобається твоя відвертість, Северусе. – Він майже сміється. – Ти ж відвертий зі мною, Се-ве-ру-се? – говорить так, немов рубає ім’я на шматки. Відмірює, що залишити. І чи залишати взагалі.

Снейп просто дивиться у відповідь. Він зараз розгорнута книга. Бо Темний Лорд одразу запідозрить, що щось не так, якщо будуть бар’єри, тому справжні думки й емоції Северус ховає під ненавистю. Гарячою, як лава. Він показує Волдеморту, що ненавидить Гаррі Поттера, бо той схожий на батька. На ненависного Джеймса Поттера.

It’s just another war

Just another family torn

(Falling from my faith today)

Just a step from the edge

Just another day in the world we live

Снейп показує, що ненавидить Албуса Дамблдора. Ненавидить, бо той захищає і постійно допомагає Гаррі Поттеру. Примушує рятувати клятого ґрифіндорця. Також ненависного, як і Джеймс Поттер. Той самий, що разом з друзями допікав у шкільні роки. Знущався. Зневажав.

Северус справді його ненавидить. Так сильно, що це почуття не згасло з часом.

Волдеморт розслаблює пальці, на його тонких, майже не помітних губах, крива посмішка. Йому подобається. Він насолоджується ненавистю, як дорогим вином. Впивається нею.

I need a hero to save me now

I need a hero (save me now)

I need a hero to save my life

A hero’ll save me (just in time)

Северус стримує бажання зажмуритись і відвернутись. Його нудить від того, що показує. Нудить від того, що бачить. Нудить від нелюдського обличчя з червоними очима. Від кривої, вдоволеної посмішки. Нудить від усвідомлення, що це тільки початок.

Волдеморт дістає паличку, без слів виводить лінію – і різкий, гострий біль пронизує Снейпа. Там, де були пальці Темного Лорда, розходиться шкіра й тече щось гаряче.

– Мій пане…

I’ve gotta fight today

To live another day

Speakin’ my mind today

(My voice will be heard today)

Волдеморт задоволено усміхається.  О так, це тільки початок! Червоні лінії з’являються на тілі, одна за одною, виплітають тільки Темному Лорду відомий візерунок. Северус мовчить, міцно стискаючи зуби. Це тільки початок…

Волдеморт зробить так, що Снейп пошкодує про кожну мить проведену разом з Дамблдором. Про кожне слово. Про кожну думку, що йшла проти Темного Лорда.

Северус важко дихає, але стримує крик.

I’ve gotta make a stand

But I am just a man

(I’m not a superhuman)

My voice will be heard today.

Темний Лорд вміє катувати, і насолоджується цим.

– Ну ж бо, Северусе, кричи. Так голосно, як тільки можеш.

– Мій… пане… – хрипко, ледь чутно. Волдеморт усміхається і торкається закривавленого обличчя. – Мій… володарю…

– Кричи. – Темний Лорд підносить до рота забруднені червоним пальці й злизує краплі крові. – Кричи, Северусе. Благай мене! – наказує Волдеморт.

It’s just another war

Just another family torn

(My voice will heard today)

It’s just another kill

The countdown begins to destroy ourselves

Северус ледь помітно кривить губи у посмішці. Благати він не буде. Благати – означає підписати собі вирок. Волдеморт не пробачає зрадникам. А тому Снейп має діяти так, наче він НЕ зрадник.

– Хіба я посмію благати мого пана про милість, якщо ця кара виправдана. – Северус проштовхує слова крізь пересохле горло по одному. Вони шкрябають, роздирають плоть із середини, він от-от почне спльовувати кров’ю.   

– То ти визнаєш свою провину? – уточнює Волдеморт на диво чемним тоном. Наче друзі питають в одне одного про щось незначне. Не страшне. Про те, що не загрожує смертю.

– Так, мій пане.

– Круціо. – Северус уперше чує, щоб Темний Лорд вимовляв це слово без люті.

Who’s gonna fight for what’s right

Who’s gonna help us survive

We’re in the fight of our lives

(And we’re not ready to die)

Мерліне, яке ж солодке повітря, коли тіло не скручує біль! Коли не випалює думки. Коли Волдеморт наситив свою кровожерливість.

Тіло палає і крижані пальці спочатку дарують ще дрібку болі, а потім вгамовують пожежу, що палає під шкірою.

– Северусе-Северусе, до чого ж ти впертий… Нумо, покажи мені те, що приховуєш.

У скроні наче вкручують розпечені гвинтики. Потроху, так, щоб Снейп відчув усі відтінки болю. Посмакував їх. У його болю присмак металу…

Who’s gonna fight for the weak

Who’s gonna make ‘em believe

I’ve got a hero (I’ve got a hero)

Livin’ in me

– Мені подобається, як ти його ненавидиш. – Волдеморт відступає, припиняє копирсатись у думках.

– Він… копія… батька. – Проштовхує слова крізь горло Северус. Нижня губа болить. І йому нестерпно хочеться опинитись будь-де, тільки б не тут.

– О так, я помітив. – Темний Лорд ховає паличку. – Хоробрий і дурний. Шкода, ти б міг привести його до мене. Але… – Волдеморт посміхається, жадібно, кровожерливо, Северус на мить жмуриться, щоб відігнати думки, де його пожирають. – Так навіть краще… Що ж, Северусе, я тобі вірю.

Не вірить. Снейп усвідомлює це. Не вірить. Але людина у школі йому ще потрібна. А Дамблдору потрібен шпигун.

Северус піднімається, стримуючи голос. Болить нестерпно, наче йому всі нутрощі розідрало.

I’m gonna fight for what’s right

Today I’m speaking my mind

And if it kills me tonight

(I will be ready to die)

Волдеморт протягує руку, Снейп цілує. На білій шкірі розквітають червоні плями.

– Прошу вибачити мені, пане. – Професор намагається стерти краплі крові, та Темний Лорд різко вириває руку.

– Тобі личить червоний, Северусе. – Волдеморт злизує криваві плями.

– Так, володарю. – Снейп не відводить погляд.

– Можеш передати Дамблдору, що ти успішно повернувся до мене.

– Як скажете.

– Іди.

Перша частина катування закінчилась. Так чи так, але Северус знайде спосіб, як довести Волдеморту свою «вірність». Та до цього потрібно залікувати рани й зустрітись з Албусом Дамблдором, щоб отримати інші катування. Фізично Северус страждати не буде. Але це буде не менш болюче.

I need a hero

Who’s gonna fight for right

Who’s gonna help us survive

Коли-небудь це закінчиться. Северус Снейп сподівається, що зможе допомогти. Що врятує бодай когось. Що жертв буде набагато менше.

Він ніколи не буде героєм…

A hero’s gonna save me just in time


За помилки й одруки прошу вибачення, потім перегляну та виправлю.

Бажаєте зробити мені приємно?

(ノ◕ヮ◕)ノ*:・゚✧ Прогуляйтесь по сайту.

Також у мене є Patreon.

Фанфіки й ориджинали