Імбирне печиво

Авторка: Silver Raven

Бета (редактор): нема

Фандом: Система власного порятунку для мерзотного лиходія / The Scum Villain’s Self-Saving System / 人渣反派自救系统; 穿书自救指南 / Chuan Shu Zi Jiu Zhi Nan; Ren Zha Fan Pai Zi Jiu Xi Tong (автор: Mo Xiang Tong Xiu)

Персонажі: Лво Бінхе, Мін Фань, Шень Цінцьов, fem!Льов Цінґе, man!Льов Мін’янь, Шень Юань

Рейтинг: G

Жанри: буденність, зміна статі, шьонен-аї, AU

Попередження: нема

Дисклеймер: всі права на героїв і героїнь роману, мальопису, анімаційного серіалу – належать правовласникам. Я пограюсь і поверну на місце.

Розмір: міні

Статус: закінчено

Розміщення на інших ресурсах: питайте, я кусаю ніжно.

Опис: Лво Бінхе не вміє фліртувати, а страждає через це Мін Фань.

Увага: Цей текст може містити натяки і/або описання одностатевих стосунків, якщо вони для вас неприйнятні – не читайте його. Ви попереджені й розумієте, що робите, читаючи цей фанфік.

Мін Фань не очікував дзвінків. Завтра, на Різдво, очікував, але не сьогодні. Тому, коли смартфон заграв веселу мелодію, він витріщився на нього так, ніби побачив уперше. Дзвонив професор Шень Цінцьов. Мін Фань нахмурився. Дружина професора вчора повернулася з відрядження, тож вони  підганяли роботу так, щоб з чистою совістю зробити собі кілька вихідних. Точніше, три. День перед Різдвом, саме Різдво і день після Різдва.

Саме стільки часу дружина Шень Цінцьов, Льов Цінґе, буде в місті.

Професор суворо заборонив навіть думати про слово «робота». Але якщо він телефонує…

– Добрий день, професоре. Щось сталося?

– Добрий, – голос Шень Цінцьов звучав похмуро. Отже, таки щось сталося. – Мін Фаню, де ти купив імбирне печиво, яким пару днів тому пригощав мене?

– Печиво? – здивовано сказав Мін Фань. – Я… я його сам приготував.

– Прокляття…

– Пане професоре?

Мін Фань не зрозумів у чому справа. Невже печиво було поганим? Але він сам його їв. Усе було добре. Наче.

– Один проблемний студент хоче навчитися готувати це печиво.

– Це досить відомий рецепт, в інтернеті є купа відео…

– Він хоче, щоб його навчали особисто. Сьогодні.

Мін Фань закліпав очима. Серйозно? Навчитися готувати печиво? Сьогодні? Завтра Різдво. Хто це такий розумний?!

– Перепрошую, професоре, а хто цей проблемний студент?

– Старший близнюк Лво.

Мін Фань ледве стримався, щоб не прикласти руку до обличчя. Ну, звичайно. Представник багатої родини, який вважає свій час на вагу золоту, але час інших… Інші, ясна річ, в його розумінні права на відпочинок не мали. Але чому Шень Цінцьов взагалі про це заговорив?

– Професоре… він у вашому домі?

– Так. А-Юань привів свого хлопця, а він приперся з ними.

«Нам кінець», – мимоволі подумав Мін Фань. Якщо залишити все, як є, професор, коли повернеться на роботу, ганятиме всіх у хвіст і у гриву.

Шень Цінцьов любить молодшого брата. Тільки через цю любов, він не скрутив в’язи обранцю Шень Юаня, тобто молодшому близнюку Лво.

– Льов Мін’янь теж прийшов? – з крихітною надією на краще запитав Мін Фань.

– Так. Він теж тут.

«Прокляття…» – нещасно подумав Мін Фань. Це якесь комбо. Найнеулюбленіший студент, обранець молодшого брата, який не подобається Шень Цінцьову, і молодший брат дружини, в якого дивні уподобання. Всі співробітники їхнього факультету можуть попрощатися зі спокійним життям як мінімум на шість місяців.

А Мін Фань може надовго забути про нормальний сон.

– Он воно що. Тоді, якщо він хоче навчитися готувати імбирне печиво, хай іде до мене, – пропонує він.

Мін Фань сподівається, що старший близнюк Лво відмовиться, але ні, Шень Цінцьов говорить, що той згоден і скоро буде.

«Прокляття…» – знову мимоволі думає помічник професора і морально готується до найгіршого вихідного у своєму житті.

***

Лво Бінхе з’являється досить швидко. Не минуло і години. Мін Фань на секунду довше потрібно затримує погляд на красивому обличчі гостя, подумки зітхає і запрошує до своєї скромної квартирки. Дуже скромної квартирки. Вона складається з крихітного передпокою, вузького коридорчика, невеликої ванної кімнати, маленької кухні і вітальні, що заодно слугує кабінетом і спальнею.

Мін Фань був готовий вислухати купу коментарів про те, наскільки його квартира маленька, але Лво Бінхе мовчить.

– Отже, чому ти хочеш навчитися готувати імбирне печиво прямо перед Різдвом? – він сподівається, що це досить нейтральна тема.

– Хочу зробити подарунок людині, яка мені подобається. – Лво Бінхе, для друзів Лво Бінґе (бо потрібно якось розрізняти близнюків, котрих батько нагородив одним ім’ям на двох), піднімає куточок губ у хитрій посмішці. 

– Он як, – Мін Фань відчуває роздратування. Ну, тобто, для людини, яка тобі подобається, ти готовий шукати когось, щоб тебе навчили готувати імбирне печиво прямо перед Різдвом, а про те, що можеш мені заважати ніяк не думаєш, еге? – Зрозуміло. Ходімо на кухню. Хоча, ні. Спочатку зніми свій піджак.

Він би запропонував свою футболку, але, по-перше, хлопець з багатої сім’ї не буде носити розтягнуту футболку з написом Рейвенклов і, по-друге, Лво Бінґе вищий і міцніший, тож одяг Мін Фаня просто не підійде. Вистачить з нього фартуха.    

– У тебе доволі милий дім.

Дочекався. Мін Фань мимохіть напружується від слів Лво Бінґе.

– Багато красивих дрібничок. Дівчина постаралася?

– Ні. У мене немає дівчини, – відповідає Мін Фань і помічає посмішку на губах Лво Бінґе.

Ну, звичайно. Пан Ідеал з нього сміється. У Лво Бінґе купа дівчат. Бо він красивий, розумний, багатий і ще сотня якихось дрібничок. Хто може з ним зрівнятися? Лише молодший брат-близнюк, але він зустрічається з Шень Юанем і не приховує цього. Тож Лво Бінґе користується удвічі більшою популярністю.

Мін Фань очікував, що це буде важкий день. І його очікування справдилися повністю. Лво Бінґе тричі зіпсував тісно. Тричі! Мін Фань навіть не знав, що думати. Чи то у нього просто нема таланту для того, щоб навчати інших людей, чи Лво Бінґе настільки обдарований, що може зіпсувати тісно навіть під пильним оком Мін Фаня.

Четверте тісто вдалося. Але вони спалили печиво. Мін Фань не плакав, ні, однак йому знадобилося півгодини, щоб заспокоїтися.

«Пам’ятай про роботу, – говорив він собі, – про роботу, терпи, інакше зі сном можна попрощатися».

Коли вони почали місити тісто у п’яте, уже було темно. Мін Фань планував зробити все від початку і до кінця сам, але Лво Бінґе вперся рогом і… не зіпсував тісно. Хуу. Нормально порізав печиво. Так. І поставив деко з печивом у духовку. Ідеально.

Залишилося трохи почекати.

Мін Фань взяв смартфон, виставив будильник, щоб вчасно витягнути печиво, сів на диван у вітальні – і вирубився.

Коли він розплющив очі, то негайно потягнувся до телефону. Побачивши, що вже перевалило за північ, Мін Фань приголомшено розтулив рота, не знаючи, що робити. Плакати чи сміятися? Святвечір, який мав пройти у лінивому перегляді фільмів, пройшов у метушливому приготуванні печива… Печиво!

Мін Фань підскочив на дивані. Лише тепер він зрозумів, що лежав, накритий чиїмось піджаком.

– Уже прокинувся?

– Лво Б-Бінґе?

Він тут? Чому? А, печиво. Ні… що це за дивна атмосфера? Звідки взялися гірлянди?

– Щ-що…

До рота Мін Фаня піднесли печиво. Він на кілька секунд завмер, а потім з’їв його.

– Смачно.

– Я старався, – Лво Бінґе усміхнувся.

І наступної миті поцілував Мін Фаня.

– Г-га?! Що це таке?! Ти ж казав, що тобі хтось подобається! – обурився Мін Фань після поцілунку.

– Так. Але помічник професора не звертає на мене уваги, тому довелося трохи похитрувати.

Мін Фань кілька секунд уважно дивиться на Лво Бінґе, а потім стукає його плечу.

– За що? – питає Лво Бінґе, питає спокійно, без злості, він не намагається схопити Мін Фаня за руку.

Тож помічник професора стукає його ще раз. І ще раз. Не сильно. Але… «Та я просто слів не можу знайти!!!» – подумки обурився Мін Фань.

– Злишся?

– Так! – нарешті вибухає словами Мін Фань. – Хто так робить?! Хто тобі сказав, що потрібно доводити людину, яка тобі подобається, до сказу?!

– Але ти ігнорував усі мої спроби загравати.

– А вони були? – Мін Фань збентежений цим. Він намагається пригадати, хоча б один момент, коли б Лво Бінґе загравав з ним, але ніщо не приходить у голову. – Не пам’ятаю такого.

– Наприклад, сьогодні. Точніше, вчора.

Мін Фань мовчки дивиться на нього. Коли?! Та не було жодного моменту… Раптом він згадав слова Шень Юаня, коли той ділився розповіддю про те, як до нього загравав Лво Бінмей. «Це було жахливо, Мін Фаню! Жахливо!» – зі сміхом говорив Шень Юань.

– Хаа… це називається не загравання, а цькування. Наступного разу, будь такий ласкавий, залишити оті штуки, що ти називаєш заграванням, і сказати все прямо. – Мін Фань хитає головою.

– Добре. Ти мені подобаєшся. Одружишся зі мною?

«Боже, дай мені сили не прибити цього дурня!» – просить Мін Фань.

– Для початку потрібно запропонувати зустрічатися, – вдавано спокійно говорить Мін Фань.

Лво Бінґе киває і говорить:

– Ти мені подобаєшся. Будеш зі мною зустрічатися? 

«Це справді жахливо!» – подумки погоджується зі словами Шень Юаня Мін Фань. І він справді не розуміє, чому сказав «так».

***

– Брате, ти зайшов надто далеко! – тихо шипить Лво Бінмей. – Професор тебе з’їсть, якщо ти зробиш щось з його улюбленим помічником.

– Як думаєш: сапфір чи смарагд? – питає Лво Бінґе.

– Ти мене чуєш?

– А ти мене?

Мін Фань подумав, що от він їх чудово чує. Він тримав у руках тацю з їжею і думав: заходити зараз чи почекати професора Шеня?

– Я говорю, ти зайшов надто далеко!

– А я запитав: сапфір чи смарагд?

– До чого тут коштовне каміння? – уже голосніше обурюється Лво Бінмей.

Мін Фань думає, як добре, що у професора великий будинок і всі інші зараз на кухні. Поки що на кухні. Натякнути цим двом, чи що?

– Я хочу подарувати Мін Фаню перстень.

– Навіщо? – Лво Бінмей більше не стримує голос.

– Ми почали зустрічатися. Це чудовий подарунок.

– Ти здурів? – шоковано питає Лво Бінмей.

Те саме подумки питає Мін Фань.

– Я ж маю дізнатися, який у нього розмір пальця перед нашим шлюбом.

– А, розумію. Тоді і Шень Юаню треба купити перстень.

– Лво Бінхе! – не витримує Мін Фань.

Заради Бога! Звідки вони цього набралися?!

***

Коли Мін Фань на третій день різдвяних вихідних зустрічається з батьками Лво Бінґе і Лво Бінмей, він розуміє. Це їхні батьки винні! Та хто ж прямо в лоба питає завтра ви одружитеся чи хочете, ми організуємо це сьогодні?

«Якби я не любив цього дурня, то не підійшов би до цієї сімейки і на кілометр!» – думає Мін Фань.А, то ось чому я сказав «так». Розуміє він. І пригощає батьків Лво Бінґе імбирним печивом.


Інші фанфіки й ориджинали можна подивитися тут.

Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є Patreon і Buymeacoffee. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥