Авторка: Silver Raven
Бета: нема
Фандом: Джоан Ролінґ «Гаррі Поттер»
Персонажі: Северус Снейп, Лілі Еванс
Рейтинг: G
Жанри: AU, романтика, фентезі
Попередження: ООС
Дисклеймер: всі права на героїв і героїнь книг/фільмів належать правовласникам
Розмір: драбл
Статус: закінчено
Розміщення на інших ресурсах: питайте, я не кусаюсь. Майже XD
Примітка: належить до серії «Миті, яких не було»
Опис: «І навіть якщо це всього лише прекрасний сон…»
Бажаєте зробити мені приємно?
(ﾉ◕ヮ◕)ﾉ*:･ﾟ✧ Прогуляйтесь хвилинку по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Також у мене є Patreon. Там цікаво（〜^∇^)〜
Северус, здалося, на мить осліп. Зникла церква, заповнена гостями, священник, зникли голоси, запахи. У світі, крім нього, залишилися тільки одна людина. Його наречена, що повільно переступила через поріг. Вона світилася. Біла сукня зі срібною вишивкою, біла вуаль, на якій вишиті дрібні-дрібні білі квіточки, білі рукавички на руках, що тримали букет із білих і рожевих квітів, огорнутих листям.
У нього затремтіли пальці. На якусь секунду йому здалося, що це сон. Зараз усе розвіється. Зникне церква, зникнуть гості, друг, який тихенько його підбадьорює, усміхнений Дамблдор, який сидить у першому ряду, і дивиться так, ніби це його син одружується. Стихне музика. Щезнуть звуки кроків. Усе зникне. І прекрасна наречена теж зникне.
Це прекрасний сон? Всього лиш сон?
Він глибоко вдихнув, на мить заплющивши очі.
Музика не стихла. Коли Северус розплющив очі, ніхто не зник і ніщо не зникло.
Він у церкві. Ось тут, біля священника, чекає на неї.
Люціус не витримує і непомітно для інших штурхає Северуса у бік.
– Припини всміхатися, як дурень. – Він поглянув на друга. – О, заради Мерліна, не дивись на мене такими очима! У мене є дружина.
Северус переводить погляд на Лілі, яка майже підійшла до нього. Вона усміхається і протягує йому руку.
Він губиться у зелені очей, прихованих вуаллю. У його серці, голові та душі звучить лише одне ім’я – Лілі. Пальці тремтять, коли він торкається її рукавички.
Лілі ледь чутно потискає руку. Вона підтримує, підбадьорює, заспокоює.
Северус пропускає повз вуха майже всі слова священника і якби не Люціус, що потайки штурхає його і нагадує, він би забув сказати так.
Так, Лілі. В горі і в радості, в багатстві і в бідності, я буду з тобою, допоки смерть не розлучить нас. І навіть якщо це всього лише прекрасний сон, я навіки залишусь з тобою тут.
За помилки й одруки прошу вибачення, потім перегляну та виправлю.
Інші тексти з серії “Миті, яких не було”:
Кохання з ароматом кави – тут.
Жених – тут.
Старший брат – тут.
Танець молодят – тут.
Другом твоїм – тут.
Hero – тут.
Жарт – тут.
“Бурштинові очі” – тут.
“Нещасний випадок” – тут.
“Біда не в тім…” – тут.
“Не в цьому житті” – тут.
“Просто вигадки” – тут.
“Чи не так?” – тут.
“Танець” – тут.
“Несподіванка” – тут.
“Обачність” – тут.
“Підготовка до весілля” – тут.
“Миті, яких не було” на Wattpad.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.