Авторка: Silver Raven
Бета: нема
Фандом: Джоан Ролінґ «Гаррі Поттер»
Персонажі: Северус Снейп, Лілі Еванс, Джеймс Поттер, Пітер Петіґру й інші
Рейтинг: G
Жанри: AU, фентазі
Попередження: ООС
Дисклеймер: всі права на героїв і героїнь книг/фільмів належать правовласникам
Розмір: драбл
Статус: закінчено
Розміщення на інших ресурсах: питайте, я не кусаюсь. Майже \(★ω★)/
Примітка: належить до серії «Миті, яких не було»
Опис: «Северус печінкою відчував, що робиться щось не те…»
Жарти іноді бувають небезпечними…
Бажаєте зробити мені приємно?
(ノ◕ヮ◕)ノ*:・゚✧ Прогуляйтесь по сайту.
Також у мене є Patreon.
– Джеймс такий гарний.
– Мерлінова борода, що це було?! – Северус Снейп піднявся на лікті та поглянув на Лілі. – Мої вуха мене не обманюють? Мої очі – не підводять? Лілі-я-ніколи-цього-не-скажу-Еванс щойно заговорила, як істинна фанатка Джеймса-гляньте-який-я-крутий-Поттера?!
– О, та годі тобі! Нічого такого я не сказала!
– Мені повторити? – Северус сів, покрутився трохи, притулився спиною до дерева, в тіні якого вони з Лілі відпочивали. Та заодно стежили за гравцями у квідіч. – Так що, повторити? – Еванс відвернулась від слизеринця. – Джеймс такий гарний! – передражнив подругу хлопець тонким голосочком.
– Це звучало не так огидно!
– Але ти не заперечуєш, що огидно?
– Який же ти!..
– Так? Так-так? Ну?!
– Зміюка.
– І пишаюсь цим. То ти тепер упадаєш за Джеймсом? Містер білявий гафелпафець із синіми очима йде стороною?
– Та годі!
– Джеймс такий гарний. – Знову тоненьким голоском повторив Северус, обхопивши лице руками та кліпаючи очима.
– Ну ти й зараза!
– Все для найліпшої подруги. – Снейп раптом скочив на ноги, дістав паличку, озираючись.
– Що таке? – занепокоєно поцікавилась Лілі.
– Щось пискнуло.
– Тю! Пискнуло! Знайшов через що хвилюватись. Розпал весни, миша десь пробігла. Розходимось, вони закінчили. Навіть не думай! – Еванс вказала пальцем на Снейпа. – Ще раз скажеш – і, присягаюся, ти станеш містером білявим слизеринцем із синіми очима!
Снейп підняв долоні:
– Мовчу-мовчу.
***
– Пітере. – Джеймс обхопив друга за шию. – Ну що там, Пітере? Про що Лілі говорила зі слизьким паскудником?
– Е-е-е… ну… – очі Пітера Петіґру забігали по обличчях Ремуса й Сіріуса. В його голові майнула думка. О так, це буде чудовий жарт. – Джеймсе, тобі це не сподобається. – Жалібно почав Червохвіст. – Присягаюся! Це жахливо! Не змушуй мене це говорити!
– Пітере, я знаю твою слабкість… – Загрозливо почав Блек.
– Ні, ні, не треба, Сіріусе! – Червохвіст замотав головою.
– То кажи! Не тягни кота за я…
– Кха-кха! – виразно покашляв Ремус, глянувши на Сіріуса.
– За хвіст. Я хотів сказати «за хвіст». – Підняв руки Блек, наче намагався захиститись.
– Ну, Пітере! Про що вони говорили? – Джеймс потряс друга за плече, вдивляючись в очі.
– Він сказав, що ти гарний. – Ледь чутно буркнув Петіґру.
– Га? – нахилився Поттер.
– Снейп сказав, що ти гарний!
Джеймса заціпило, Ремус здивовано підняв брови, Сіріус підскочив, наче вжалений.
– Що-о?! – у Блека голос прорізався першим. – Гарний? Ха-ха-ха! – несподівано зареготав він. – Джеймсе, на тебе запав Слинявус!
– Пітере, благаю, скажи, що це жарт. – Тихо-тихо пробелькотав Джеймс.
Петіґру, подумки хитро посміхався, та на обличчі емоцій не показав. Жарт. Хороший жарт. Еге ж, друзі? Настав його час посміятися.
***
Северус печінкою відчував, що робиться щось не те. Ремус Люпин чомусь весь час літав у хмарах. Сіріус Блек, здавалося, от-от почне кидатися на людей. Джеймс Поттер при погляді на нього, Северуса, стовпів, його можна спокійно пускати на інгредієнти – навіть слова не скаже. Пітер Петіґру ходив такий радісний, наче зміг якимось чином змінити свої оцінки на кращі, вкрав десь шоколадний торт, з’їв ув один писок – і не отримав покарання.
Снейп стежив за четвіркою ґрифіндорців, од них завжди варто очікувати неприємностей, але й сьогодні з ними коїлось щось дивне. От зараз Блек штурхав Поттера, той не реагував, а коли зреагував і почув щось – що Блек сказав? – зблід і з переляком глянув на Северуса.
Підморгнув. Слизеринець подумав, що йому б не завадило промити очі. З яким-небудь зіллям. Ні-ні, Джеймс Поттер не підморгував. Точно ні. Просто кліпнув очима. Тобто оком. Одним, біс би його взяв, оком! Це не підморгування! Ні. Точно ні!
А потім Джеймс Поттер зробив те, що змусило світлошкірого Снейпа посиніти від жаху. Поцілунок рукою. Мамо!.. Хоч би Лілі не бачила.
Северус озирнувся. Ой! Вона бачила…
Губи ґрифіндорки беззвучно ворухнулись:
– Ти – труп.
***
– Що. Це. Було?
– Уявлення не маю. – Северус постарався втиснутись у стіну так сильно, як тільки можна. Кінчик палички Лілі впирався у горло. – Клянуся своїм талантом у зіллях і настоянках, я не знаю.
– Ти хочеш сказати, що не бачив, як Джеймс тобі підморгував?
– Бачив.
– А той поцілунок?
– Жарт?
– Ти мене питаєш?!
– Наче ти їх не знаєш, Лілі! Дурнуваті жарти! Але цього разу їх занесло, згоден… – Тихо закінчив Северус, очікуючи реакції.
– Тобто, жарт…
– Певен. На всі сто відсотків! Хтось із тої четвірки вирішив поглузувати! Клянусь!
Лілі опустила паличку, двома пальцями – вказівним і середнім – показала на свої очі, затим на Северуса:
– Я за тобою стежу.
Слизеринец проковтнув клубок у горлі. Закохані люди дуже небезпечні. А від закоханої Лілі Еванс варто триматись подалі. Якби ще й ґрифіндорці тримались від самого Снейпа подалі зі своїми дурнуватими жартами!
***
Джеймс Поттер смерті йому бажає. Северус знав, що вони з ґрифіндорцем, може не вороги навіки, але суперники, та тепер слизеринец дізнався про підступний бік Поттера. Той жадав йому смерті, тому не гребував жодними способами. Підморгування. Повітряні поцілунки. Усмішки. Кривуваті трохи, але ж усмішки.
Снейп готувався до страшенних мук. Лілі зиркала так, наче вже знала, як буде вбивати. Так, Северус готувався до смерті, але перед цим він перекинеться кількома словами з жартівником. Тільки б встигнути до того, як у подруги увірветься терпець.
Северусу мають видати медаль за стійкість. Він розробив план, стежив за супротивниками, підбирав оптимальний варіант, терпляче, хоча іноді хотілось все прискорити, чекав слушної нагоди – і вуаля! – Мародери потрапили у пастку. Сьогодні слизеринец дізнається, що задумали ґрифіндорці.
– То-о, – протягнув Северус тицьнувши паличкою в Поттера, той смикався в путах і жував ганчірку, намагаючись виплюнути, та Снейп недарма займався чарами, – що ви задумали? Тільки не прикидайся дурником, Поттере! Я знаю, ви щось задумали. Оці всі твої… поцілунки! – останнє слово слизеринець виплюнув. – Гримаси… Вони щось означають! Ну? Не хочеш говорити… То може ти розкажеш, Блеку? – Сіріус сидів спокійно, наче мотузка його ніяк не турбувала, не ворушився і, здається, не моргав. – Ремусе? – Люпин похитав головою. – Хоч хтось на діалог піде?.. Петіґру! – Пітер підскочив на місці, попри те, що був обмотаний з ніг до голови. – Нічого не хочеш мені сказати?
Ґрифіндорець так сильно замотав головою, що Северус запідозрив та от-от відірветься.
– Добре. Я зрозумів. Хочеш. – Снейп витягнув ганчірку з рота Петіґру.
– Я нічого не знаю! – забелькотав той.
– Брешеш. Ти такий радісний ходив, що я впевнений – тобі відомо більше за інших. То говоритимеш? Чи… – Снейп упер кінчик палички в підборіддя ґрифідорця. – Один маленький надріз на твоїй шийці – і ти стечеш кров’ю.
– Я скажу! Я все скажу! Не треба ! Ні!!
– Ну то кажи, швидше, а то… – слизеринець провів паличкою по шиї Червохвоста.
– Це просто жарт. – Пискнув Петіґру. – Всього лиш жарт. Нічого такого.
– Жарт? – підозріло поцікавився Северус, зиркнувши на інших ґрифіндорців. А чого це вони такі… збентежені? – І цей жарт полягав у?.. – підозріло поцікавився Снейп.
– Я сказав Джеймсу буцімто ти сказав, що він, тобто Джеймс, гарний. – Заторохтів Пітер.
– Ну, сказав і що? – Поттер, здається, зомлів, Блек засмикався, наче тільки тепер усвідомив, що зв’язаний, Ремус витріщився як на якогось божевільного. – Просто передражнював Лілі.
Поттер прикидався, як тільки Снейп сказав чарівне слово «Лілі», то ґрифіндорець одразу прийшов до тями. Але якось дивно. Северус помахав перед лицем Поттера. Поклацав пальцями, навіть щипнув! Жодної реакції. Поглянув на Блека. Знову спокійний. Люпин, по обличчю зрозуміло, здивований.
– Поттере? Агов, Поттере, ти живий? – Снейп витягнув ганчірки, якими заткнув ґрифіндорців. – Блеку? – мовчання. – Люпіне?
– Джеймс закоханий у Лілі. – Пояснив Ремус стан друга.
– Та ти жартуєш! Ще один на мою голову! – Снейп застогнав. Тепер їх буде двоє! Жах-то який!
Наче відчувши, що про неї думають, Лілі Еванс відкрила кабінет і зайшла до класу. Слизеринец відчув гордість за себе. Гарно розрахував усе, тепер можна вмити руки, хай подруга сама розбирається.
– А що ви тут робите? Северусе?
– О, Лілі, це справді жарт був. – Радісно всміхнувся слизеринець. Йому тепер нічого не загрожує. Анічогісінько! Він живий. І залишиться таким. Лілі навіть його не покалічить, бо нема жодної причини калічити Снейпа! – Петіґру вирішив пожартувати. Він якось почув, що я тебе передражнюю і сказав Поттеру, наче це я говорив, що він гарний.
– Пітере, – загрозливо протягнула дівчина, дістаючи паличку.
– Лілі, чекай! Не можна вбивати людей за дурні жарти! Лілі, ні! – спробував зупинити ґрифіндорку Люпин.
Наївний. Северус оцінив можливі наслідки й поквапився покинути кімнату до того, як Лілі розійшлась. Він свою справу зробив, з іншим ґрифіндорці впораються. Можливо…
За помилки й одруки прошу вибачення, потім перегляну та виправлю.